Папа: знання та віра розсівають темряву ненависті
У нашому світі, де згущується темрява ненависті, яка часто походить із забуття та байдужості, існує потреба в благодатному світлі пізнання. Про це говорив Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 13 лютого 2023 р., спільноту університету імені Сулхан-Саби Орбеліані, католицького вищого навчального закладу з осідком в Тбіліссі, який був заснований 2001 року Апостольським Адміністратором Кавказу для вірних латинського обряду єпископом Джузеппе Пазотто.
Гідність людської особи
Відправною точкою для роздумів, якими Святіший Отець поділився з гостями, став той факт, що слово освіта в грузинській мові – «ganatleba» – походить від слова «світло», вказуючи на перехід від темряви незнання до світлості пізнання. Таким чином, це є немовби «вдруге прийти на світ». Папа зауважив, що коли в темній кімнаті засвітити світильник, то нічого не міняється з того, що є в кімнаті, але міняється вигляд кожної речі. «Так є зі знанням, яке ви набуваєте в своєму Університеті, який старається ставити у центрі гідність людської особи», – сказав він, зазначивши, що через навчання можна дійти до пізнання себе самих, що в свою чергу є важливим для зростання у вірі.
Культура і віра
Тож наголошуючи на потребі цього «благодатного світла пізнання» в нашому світі, в якому згущується темрява ненависті, Наступник святого Петра підкреслив, що саме забування та байдужість є причиною того, що «все виглядає темним і невиразним», в той час як «культура та освіта повертають пам’ять минулого та проливають світло на теперішнє». «Грузинська культура запрошує підтримувати запаленим світильник освіти й тримати відкритим вікно віри, бо обидва просвітлюють життєві кімнати. Не випадково в грузинській мові корінь “світло” з’являється як у слові освіта, так і слові, що означає хрещення, споріднюючи культуру та віру», – ствердив Папа.
Роль церковної громади
Святіший Отець зауважив, що історія Грузії розповідає про багато переходів від темряви до світла, бо ця країна «завжди зуміла підвестися та засяяти, навіть і тоді, коли неодноразово, навіть на цілі століття, переживала вторгнення та панування чужинців». «Думаю і про цю частину території, яку ще відірвано від вас», – сказав він, додавши: «Ваш народ, молодий і відважний, гостинний і закоханий у життя, зумів розвинути, також і в найтемніші періоди, позитивний підхід саме завдяки своїй вірі та культурі. В цьому є цінною роль Католицької Церкви. Вона уможливила плідну культурну відкритість, з якої скористала історія країни». З цього випливає похвала зусиллям грузинської католицької спільноти в освітній сфері.
Покликані освітлювати
Підсумовуючи, Папа наголосив, що грузини, починаючи від молоді, заслуговують на те, щоби мати дедалі ширші можливості. Але також «типовий грузинський гуманізм, у своїй унікальності та красі», заслуговує на те, щоби бути цінованим деінде через своє мистецтво, літературу, музику й інші вираження, які можуть збагачуватися «завдяки шанобливому зіставленню з іншими культурами». «Світло може бути для нас прикладом і в цьому: воно існує не для того, щоб його бачили, а для того, щоби дозволяти бачити навколо й бачити більше: такою є культура, яка відкриває горизонти та розширює межі», – сказав Святіший Отець, побажавши університетській спільноті бути «тихим світлом» для численної молоді.
About The Author
