Як митрополит Андрей у Митрополичих палатах пригощав львів’ян чаєм з нагоди свого ювілею?

ПРО ЛЮДЯНІСТЬ ПРАВЕДНОГО МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ

Стаття під назвою «ЧАЙ У МИТРОПОЛИТА»

взята з газети «Діло» за 28 січня 1936 р., № 20, С. 3

«Щоб подякувати українським громадянам за їхні прояви пошани й любови, висловлені Митрополитові з нагоди його ювилею, Митрополит запросив до 200 осіб до себе, до митрополичої палати, на чай.
А щож мабуть ані одна особа, що дістала запрошення, не відмовила собі радісної нагоди відвідати Митрополита, то вчора, у не ділю 26. ц. м. в 6 год. попол. заповнились рецепційні кімнати митрополичої палати при св. Юрі майже двома сотками українських громадян і громадянок, голов і чільних представників (представниць) усіх українських установ, товариств та організацій політичних (Укр. Парл. Рефр. була майже в комплеті), культурно-освітніх, господарських, суспільних, харитативних та ін.

Очевидно, присутній був передусім представницький духовний світ, на чолі з львівськими владиками Іваном Бучком і Микитою Будкою таї перемиським владикою Йосафатом Коциловським. Були теж брати Митрополита: протоігумен Климентій і Лев.

Сам Митрополит сидів на свому фотелі у першій кімнаті та вітався з кожним своїм гостем. У дальших саляк були приладжені закуски й вина. Тому, що не було ніякої офіціяльщини, ніякого примусу чи то сидіти на означеному місці, чи триматися годин прийому, ніяких промов, ні яких офіціальних тостів, панувала повна свобода і невимушений настрій. Всі почували себе, як справді у когось близького і рідного, як у власній хаті.

Товариська гутірка тривала до 9.30 вечора. Хто за ввесь той час хотів розмовляти з Митрополитом підходив до Його фотелю і для кожного Він з питомою собі ввічливістю мав добре слово, просив сідати коло себе та вів розмову на тему, яка близько цікавили дану людину, виявляючи надзвичайну поінформованість про справи всіх установ та організацій.

На тому недільному чаю можна було найбільш наглядно переконатися, що значить живий, у буквальному розумінні безпосередній зв’язок Високопреосвященного Митрополита Шептицького з Його вірними, з усім українським громадським світом, з усім українським національним життям».

о. Юстин Бойко