Слово капелана на День Поезії

Сьогодні святкується Всесвітній День Поезії.

І хоча я не є літератором чи, навіть, знавцем поетичного світу, проте це свято є особливим для мене.

Звісно, у мене є улюблені твори і автори, але сьогодні задумався про інше – у чому сенс поезії назагал?

Що таке Поезія? Бути поетом – що це означає? Вміти римувати слова? Складати їх у рядки? Друкуватися у збірках, навіть видати свою книгу? Отримати визнання за життя чи після?

Перепрошую за тавтологію, але думаю, що сенс Поезії саме у СЕНСІ!

Коли є, заради чого жити – починається справжнє Життя. Коли є, що сказати – знаходиться справжнє Слово. Коли любові стає тісно в серці і вона ллється через край – починається справжнє Творіння.

Перший Поет – це Господь Бог.

І всі ми – навчаємось у Нього.

Жити. Творити. Світити. Любити.

Я бажаю кожному з нас, браття і сестри, знайти у світі і в собі справжній світлий СЕНС, закладений нашим Творцем. І навчитися втілювати цей сенс кожним своїм вчинком та всім своїм життям! З цього і починається Справжня Поезія.

А без цього… який сенс?