«Вірність у молитві й пості — дуже конкретне завдання, до якого сьогодні кличе нас Церква», — Блаженніший Святослав у четверту неділю Великого посту

Весь український народ сколихнули кадри розстрілу нашого солдата російськими вбивцями, який вигукнув перед обличчям смерті: «Слава Україні!». Бачимо, що сьогодні ключем незламності є вірність нашому покликанню. Лише та сила, яка здійснюється через глибокий стосунок із Богом, робить нас стійкими, лише така свідомість здатна привести нас до перемоги. Тому так важливо всім нам під час цієї війни постити і молитися, щоб Господь Бог скріпив нашу віру. Ми знаємо, що Він є вірний! Нехай Його вірність допоможе бути віруючими нам. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді в четверту неділю Великого посту.

Предстоятель, коментуючи уривок сьогоднішнього Євангелія про зцілення хлопця від німого і глухого духа, звернув увагу на важливість віри, зокрема на стосунок віри між людиною та Богом. Ставлячи за приклад віру батька, проповідник пригадав досвід ізраїльського народу, де вірність Бога зустрілася з невірністю його народу. А відтак наголосив на важливості бути вірним покликанню, яке нині, на його переконання, є ключем незламності України, й на необхідності дотримуватися молитви та посту. Адже «Господь Бог здатний скріпити нашу віру, яка зможе нам, як українському народу, допомогти бути віруючими і перемогти в боротьбі з російським загарбником», — зазначив Патріарх.

«Ми бачимо Ісуса Христа, який сходить із гори після свого преображення. Він розмовляє з учнями про воскресіння. Мабуть, у тому першому селі, у підніжжі цієї гори приходить до Ісуса батько і просить допомогти його синові, якого мучить злий дух. Батько представляє ситуацію, у якій той живе. Цікаво, що цей злий дух вражає вимір людини, який стосується її здатності спілкувати з Богом, відповідно до обставин Старого Завіту», — зауважив він.

Глава Церкви, взороючись на досвід Святих Отців, щоби краще пояснити і зрозуміти євангельську розповідь, нагадав історію мандрівки Ізраїля пустелею до обіцяної землі.

«У підніжжі Синаю вірність Бога зустрічається з невірністю щойно усиновленого Ним народу. Щось подібне стається і тут. Вірність Бога в обличчі Сина Божого зустрічається з невірністю Божого люду невірного роду. „Доки буду з вами? Доки вас терпітиму?“. Можливо, ті слова теж передають обурення Мойсея, який сходить із гори і бачить, що несила терпіти той народ, який щойно бачив чудеса і все відразу забув, відцурався Бога, який Його спасає», — припустив Глава УГКЦ.

Ці євангельські події історії виходу Ізраїля з єгипетської неволі, каже Предстоятель УГКЦ, відкривають нам певний вимір, глибинне значення поняття віри. Ми бачимо, що тут нам Боже слово описує віру як вірність.

«Народ, який стає невірним через відмову бути Божим народом, відразу потрапляє в рабство. Якраз через ламання життєдайного стосунку між Богом і людиною вдирається в неї дух, який кидає у крайнощі. Першим кроком після такого акту невірства є ідолопоклонство», — сказав архиєрей.

Блаженніший Святослав зауважив, що в духовному житті вірність покликанню — це необхідна умова для дозрівання у вірі.

«Молитва і піст — визвольний момент. Ми відкриваємо для себе, що уклали особистий завіт із Богом, у якому Він мені є вірним, хоча ми, можливо, щодня виявляємо свою невірність у маленьких речах», — сказав Патріарх.

А відтак наголосив на важливості бути вірним своєму покликанню та застеріг перед небезпекою приписувати собі силу, яка допомагає нам досягати успіху.

«Лише тоді, коли ми зрозуміємо, що наша сила виходить із віри, а віра допомагає Духові Святому діяти у нас, коли усвідомимо, що сила, яка здійснюється через глибокий стосунок із Богом робить нас стійкими, лише тоді така свідомість може привести нас до перемоги», — переконаний Отець і Глава УГКЦ.