Кардинал Канталамесса: Христос перебуває в Церкві завдяки Святому Духу
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
У п’ятій великопосній проповіді, виголошеній у п’ятницю, 31 березня 2023 р., у залі Павла VI для працівників Римської Курії, кардинал Раньєро Канталамесса зосередився на силі Святого Духа, Який чинить присутнім воскреслого Христа. Учасники реколекційної зустрічі також помолилися за здоров’я Святішого Отця Франциска, який в ці дні перебуває в римській лікарні ім. Аґостіно Джемеллі.
Особливість присутності Христа між учнями та ученицями
«І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде у вас» (Йо. 14,18), – каже Христос до своїх учнів. Коментуючи ці слова, кардинал Канталамесса зосередився на стосунках між воскреслим Христом та Святим Духом, Який, у свою чергу, від моменту відкуплення став актуальним способом дії воскреслого Христа в Церкві та світі. «Ми повинні повністю звільнитися від поступово сформованого бачення Церкви, яке стало панівним у свідомості багатьох віруючих. Я називаю його деїстичним або картезіанським поглядом, бо він близький до світогляду картезіанського деїзму. Яким чином були задумані стосунки між Богом і світом в цьому баченні? Більш-менш так: Бог спочатку створює світ, а потім усувається, дозволяючи йому розвиватися за законами, які Він йому дав; як годинник, якому дали достатньо заряду, щоб працювати нескінченно самостійно. Будь-яке нове втручання Бога порушило б цей порядок, тому чудеса вважаються неприйнятними», – відзначив проповідник Папського дому. Однак Христос, заснувавши Церкву і обдарувавши її всіма ієрархічними та сакраментальними структурами, не залишив її після свого вознесіння, але перебуває в ній: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,20).
Енергетичне джерело Церкви
Кардинал Канталамесса зауважив, що в новому виданні статистичного довідника Католицької Церкви «Annuario Pontificio» під іменем Папи відсутній титул «Намісник Христа», що є, на його думку, правильним жестом. «Вікарій – це той, хто займає місце голови під час його відсутності, але Ісус Христос ніколи не був відсутній і ніколи не буде відсутній у своїй Церкві. Своєю смертю і воскресінням Він став Головою тіла, яким є Церква (пор. Кол. 1,18) і буде ним до кінця світу: правдивим і єдиним Господом Церкви», – сказав проповідник. За його словами, коли ми не можемо особисто бути присутніми на якомусь заході, ми зазвичай кажемо: «Я буду з вами присутній духовно», що не дуже втішає тих, хто нас запросив. А «коли ми говоримо про Ісуса, що він “духовно” присутній, ця духовна присутність є не менш сильною формою, ніж фізична, але безмежно більш реальною та ефективною. Це присутність Воскреслого, Який діє силою Духа, Який діє в будь-який час і в кожному місці та Який діє в нас», – зазначив кардинал Канталамесса. За його словами, в нинішній ситуації зростаючої енергетичної кризи є необхідність відкрити невичерпне джерело енергії без негативних наслідків для людини і довкілля. У Церкві таким джерелом, «силою з висоти», є Святий Дух.
Залишки, які були золотом
Проповідник Папського дому зупинився на уривкові з книги пророка Аггея (пор. Агг. 2,1-5), який, на його думку, частково описує сучасну ситуацію Католицької Церкви і всього християнства. «Ті з нас, хто є старшими, з ностальгією згадують часи, одразу після закінчення Другої світової війни, коли в неділю були переповнені храми, на парафії відбувалися вінчання та хрещення, семінарії та новіціяти рясніли покликаннями…», – сказав кардинал Канталамесса, апелюючи до слави, про яку пише пророк Аггей. Однак не все, що колись сяяло, було золотом і про що ми повинні шкодувати. Якби все це було чистим золотом, нам би не довелося сьогодні зустрічатися з багатьма скандалами у Церкві. Тож проповідник Папського дому наголосив на закликові пророка відбудувати Господній дім, виходячи зі своїх зручних домів (пор. Агг. 1,2-8). «Я бачу три концентричних доми, один всередині іншого, з яких ми повинні вийти, щоб піднятися на гору і відбудувати дім Божий», – зазначив кардинал Канталамесса.
Виклики на шляху до відбудови Божого дому
Говорячи про перший дім, який є найбільш замаскованим, проповідник сказав, що він уособлює власне «я», тобто власну зручність, становище в суспільстві чи Церкві. «Так легко сплутати мою славу із славою Бога і Церкви, відданість своїм ідеям із відданістю чистій і простій істині. Проповідник на даний момент не вважає себе винятком. Ми залишаємося всередині нашого панцира, неначе шовкопряд у своїй оболонці: навколо нього шовк, але якщо гусениця не розірве оболонку, вона залишиться гусеницею і ніколи не стане літаючим метеликом», – зауважив проповідник Папського дому.
Другий дім, з якого виходимо, щоб працювати над домом Господнім – це моя парафія, монаший Орден чи Згромадження, церковний рух, асоціація, моя місцева Церква, дієцезія тощо. «Ми повинні зрозуміти правильно. Горе нам, якби ми не мали любові та прихильності до цих конкретних реалій, у які Господь нас помістив і за які ми, можливо, є відповідальними. Злом є абсолютизувати їх, не бачити нічого поза ними, турбуватися тільки про них, критикувати і зневажати тих, хто цього не поділяє. Одним словом, втрачаючи з поля зору соборність Церкви», – сказав кардинал Канталамесса. У цьому контексті він пригадав про те, що Церква є єдиним Христовим тілом (пор. 1 Кор. 12,26) і синодальний шлях покликаний до того, щоб ми брали участь у проблемах і радощах усієї Католицької Церкви.
Єдність, яка вивільняє Святого Духа
Третій дім уособлює конкретну християнську конфесію, адже частково слабкість нашої євангелізації та діяльності у світі зумовлена поділом і взаємною боротьбою між християнами: «Дім мій лежить у руїнах, а ви хапаєтеся кожен до свого дому» (Агг. 2,9). Проповідник вказав на потребу єдності навколо Христа у Церкві, яка охоплюватиме всіх охрещених в Його ім’я (пор. 1 Кор. 1,2). «Звичайно, ми не можемо задовольнятися такою всебічною, але такою розпливчастою єдністю. І це виправдовує зусилля і конфронтацію, навіть доктринальну, між Церквами. Але ми також не можемо зневажати і нехтувати цією основною єдністю, яка полягає у зверненні до Самого Господа Ісуса Христа. Хто вірує в Сина Божого, той вірить і в Отця, і Святого Духа. Те, що неодноразово повторювалося, дуже вірно: “те, що нас об’єднує, важливіше того, що нас роз’єднує”», – пригадав кардинал Канталамесса.
Він зазначив, що у пророка Аггея пророцтво про відбудову Господнього дому сповнюється, однак не можемо точно стверджувати, що воно також здійсниться в Церкві у майбутньому. Однак ми можемо сподіватися і просити Бога про це в дусі смирення та покаяння, адже обнадійливих знаків сьогодні не бракує. У цьому контексті проповідник навів слова англіканського архиєпископа Джастіна Уелбі, який разом з модератором Генеральної Асамблеї Церкви Шотландії брав участь у екуменічній молитві з Папою під час спільного візиту в Південний Судан. «Коли ми бачимо нашу співпрацю, тих Церков, які в минулому оголошували одні одних ворогами, нападали та спалювали священиків одна одної, засуджуючи одна одну, послуговуючись найжорстокішими вираженням, то це означає, що відбувається щось духовне. Відбувається вивільнення Божого Духа, Який дає велику надію», – сказав ієрарх Англіканської Церкви у інтерв’ю.
Вічно живе Боже слово
Кардинал Канталамесса поділився тим, що слова пророка Аггея є для нього дуже особистими, адже скріплювали його на початку різних служінь, починаючи від рішення повністю присвятити себе проповідуванню. «Сьогодні я наважуюся знову проголошувати це слово, знаючи, що йдеться не про звичайну цитату, а про вічно живе слово, яке кожного разу повертається, щоб виконати те, що обіцяє», – наголосив проповідник Папського дому, закликавши присутніх до кріпості у Святому Дусі.
About The Author
