Страсна Субота. Роздуми Томіслава Іванчіча

Сьогодні Велика субота. Ісус, Богочоловік вчора помер, а сьогодні лежить у гробі. Чи ж не спостерігаю за цим із затамувавши подих усі мешканці неба і землі? Чи не відчули жахіття того, що сталося кожна жива істота, тварина, рослина і мертва природа?

Чи можливо, щоб Бога вбили?

Чи можливо, що Бог має свій гріб тут, серед нас? Невже Бога більше немає? Якщо Бог помер, то ми більше не маємо Отця, нам більше нема куди йти, ми більше не знаємо, що є ліворуч чи праворуч.

Більше не варто бути ні справедливим, ні чесним, ні гуманним. Яке ж велике жахіття сталося між нами? (…)

Сьогодні в цій землі закладена наймогутніша небесна міна, щоб знищити всіх ворогів людини; щоб розтоптати, спалити і поховати в землі все нелюдське і пекельне на цьому світі і запечатати могилу.

Сам Бог захотів стати людиною, сам Бог захотів прийти поміж нас, щоб людина не була залишена в неволі зла, сатани і пекла.

Хоча цей день сповнений смутком, насправді це є день звіщаючий радість.

Це є день глибокої тиші. Важливо сьогодні піти у церкву до Божого гробу і відкрити серце на те, що цей день передає тобі, що промовляє. Дозволь, щоби цей день приніс тобі впевненість, нову надію і нові сили.

Це день глибокої тиші. Сьогодні варто піти до церкви на Гробі Божому і дозволити цьому дню проговорити до вас, переконати вас і дати вам нову надію і нові сили.

Якщо ти хворієш, піди до Божого гробу та придивися пильно, бо в ньому похована твоя хвороба. Якщо боїшся своїх гріхів, подивися в цю могилу, там твій гріх, твоя провина, твій біль і тривога, страх перед майбутнім, там похована твоя смерть. Христос узяв наше людське тіло і на ньому всі наші страждання і провини та поховав їх у гробі а нам дарував воскресіння до життя.

Якщо тебе турбує самотність, не бачиш сенс життя, якщо маєш багато питань навіщо все це, можливо вже більше не можеш витримувати переслідування, чи тобі важко повірити в краще майбутнє, споглядай гріб Ісуса і будь впевнений, що твоя безвихідна ситуація похована тут. І обов’язково воскресне надія, життя і повернення до рідного додому.

Важливо вміти приймати реально свої людські ситуації. Тільки тоді, коли справді торкнешся смерті, тоді відчуєш радість що живеш. Коли торкнешся своєї провини і визнаєш її, тоді відчуєш звільнення, відкуплення і прощення. Тільки коли визнаєш свій біль і страх, коли приймеш свої хвороби і усвідомиш, що це твоя реальність, тоді досвідчиш уздоровлення, звільнишся від тривоги, страху і болю.

Не бійтеся, бо Воскреслий Ісус перебуває з тобою. Не бійся. Бо той, хто є в твоєму серці, сильніший від того, хто є в світі.

Ідіть з тією силою, яка є всередині вас, і ви подолаєте все зло у вашому майбутньому.

Велике очікування є в глибині серця усіх нас. Усі ми, в стражданнях та випробуваннях нашої історії, очікуємо, що станеться щось надзвичайно глибоке, божественне. Очікуй цього також сьогодні.

Ті, хто очікують, справді дочекаються Бога справедливого, Бога який перемагає.

Допоки переживаєш миті своєї Страсної суботи, пригадай що і наша Батьківщина перебуває у переоді Страсної суботи, але скоро Воскресіння, вже завтра.

Споглядай це Воскресіння і легше тобі буде переживати свій “гріб”, свою хворобу, втрату сенсу, кожну поразку, невдачі, кожну муку, провину і страх.

Перемога є перед тобою, зовсім близько, твоя душа може її торкнутися. Торкнися її сьогодні, наближуй її своєю молитвою, постом, любов’ю. Від цієї миті віруй – лише любов перемагає, бо Господь є любов.

Томіслав Іванчіч, “Oaze života”

переклала з хорватської Марія Сохацька