Папа Франциск: монахи і монахині – пульсуюче серце у місії Церкви

Чергову катехизу про євангелізаційний запал Папа Франциск присвятим місцю в місії Церкви осіб, які присвятили своє життя молитві, зрікаючись себе та світу задля наслідування Ісуса в євангельських радах.

 

Як люди, що живуть у монастирі, можуть допомогти звіщенню Євангелія? Таке запитання Папа Франциск поставив на початку своїх роздумів, якими поділився з учасниками загальної аудієнції, що в середу, 26 квітня 2023 р., відбувалася на площі Святого Петра у Ватикані. В рамках циклу повчань, присвячених темі апостольської ревності, попереднього разу Святіший Отець зупинився на свідченні мучеників, а тепер – на «іншому великому свідченні, що пронизує історію віри». Йдеться про монахинь і монахів, які «зрікаються себе та світу, щоби наслідувати Ісуса на дорозі вбогості, чистоти та послуху, щоби заступатися за всіх».

Покликання любові

«Чи ж не було би краще, якщо б вони задіяли всі свої сили в місію, вийшовши з монастирів і проповідуючи?» – запитував Папа, відповідаючи, що монахи, насправді, є «пульсуючим серцем звіщення», бо їхня молитва є «киснем для всіх членів Христового Тіла», тобто, «невидимою силою, що підтримує місію». «Тож не випадково, що покровителькою місій є монахиня – свята Тереза від Дитятка Ісуса», – сказав Святіший Отець, цитуючи свідчення цієї святої про те, як вона відкрила своє покликання. Свята Тереня в автобіографічному рукописі розповідає, що вона збагнула, що «Церква має серце, яке спалене любов’ю», що «лише любов спонукає дії членів Церкви, і без цієї любові апостоли не звіщали б Євангеліє, мученики не пролили би кров». З цього й визріло усвідомлення покликання «бути любов’ю» у серці матері-Церкви.

Молитва заступництва

«Ця любов до всіх надихає життя монахів і перекладається і їхню молитву заступництва», – вів далі Папа, запропонувавши щодо цієї теми свідчення святого Ґріґора Нарекаці, вірменського монаха, який проголошений Учителем Церкви. Провівши майже все своє життя в монастирі в Нареку, він залишив нам у спадок книгу молитов. «Аспектом, який у ньому найбільше вражає, є універсальна солідарність, виразником якої він є», – зазначив Наступник святого Петра, цитуючи згадану «Книгу ламентацій», де автор писав: «Я добровільно взяв на себе всі провини, від першого праотця до останнього з його потомків».

«Серед монахів в монахинь існує ця універсальна солідарність. Що не трапилося би в світі, воно знаходить місце в їхньому серці, й вони моляться. Серця монахів і монахинь – це серця, що немов антена вловлюють те, що діється у світі, й моляться, заступаються за це. І так живуть у єдності з Господом й з усіма», – сказав Святіший Отець.

«Резерв» справжньої сили

Папа Франциск наголосив, що саме через це монахи і монахині є «великими євангелізаторами». Вони «словом, прикладом, заступництвом і щоденною працею» стають «мостом заступництва за всіх людей і за всі гріхи». «Задумаймося на мить про цей, дозволю собі так висловитися, “резерв”, який ми маємо в Церкві: вони – справжня сила, яка причиняється до того, що Божий люд має силу прямувати вперед», – мовив Наступник святого Петра, зауваживши, що саме з цього випливає звичай, що коли люди зустрічають богопосвячену особу, то просять: «Помолися за мене». «Нам буде корисною, мірою своїх можливостей, відвідати якийсь монастир, бо там моляться і працюють. Кожен має своє правило, але руки там завжди зайняті: або працею, або складені в молитві. Нехай же Господь дасть нам нові монастирі, і дасть монахів і монахинь, які своїм заступництвом даватимуть Церкві сили прямувати вперед», – побажав Святіший Отець.