#ПохвалаБогородиці 12. Приймати і давати милосердя та благословення
Дослідники Акафісту вважають, що Ікос 3 слід інтерпретувати в євхаристійному та священичому ключі, а зокрема перша частина Ікосу є описом приготування дарів для євхаристійної трапези (Ерманно Тоньоло).
Справді, в той час як Кондак 3 оспівувє Богородицю як пшеничне поле, «родючу ниву», яка приносить «плоди спасіння», — Ікос 3 підхоплює цей мотив, називаючи Богородицю «нивою, що родить багатство милосердя», а водночас — доповнює його образом виноградної «галузки», з якої виростає «нев’януча рослина», яка приносить «плід безсмертний». Автор Послання до Євреїв говорить у цьому контексті про землю, яка приймає від Бога благословення, як «дощ, який падає на неї часто», і «родить зілля добре для тих, що її обробляють» (пор. Євр. 6, 7). У цих описах безпосередньо чи опосередковано переплетені такі взаємопов’язані поняття як «плід», «народження», «благословення», джерелом яких є Божа благодать.
І це зрозуміло, бо коли людина приймає Бога до свого життя, то разом із Ним сходять на цю людину потоки Божого благословення, як про це навчає Боже слово: «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі» (Еф. 1, 3). Богородиця стала такою благословенною особою. Знаменно, що Єлисавета, як тільки почула привіт Марії, радісно проголошує благословення на Її адресу: «Благословенна ти між жінками і благословен плід лона твого» (Лк. 1, 41). Це благословення було відгомоном Божого благословення, яке перед цим приніс Пречистій Діві з неба Архангел Гавриїл: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками» (Лк. 1, 28).
Людина, приймаючи благословення Боже, сама стає благословенням для свого оточення. Тільки таким чином ми зможемо розірвати замкнене коло прокляття, в яке нас впровадив гріх Адама і в якому нас тримають наші власні гріхи, а саме: приймаючи «багатство милосердя» і благословення Божого та обдаровуючи милосердям і благословенням наших ближніх. Св. Петро навчає так про це: «Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення» (1 П. 3, 8–9).
Нехай Пречиста Діва, Яка за людською природою була виховницею Сина Божого, виховає нас у Його Святому Дусі та допоможе нам відкрити все наше єство на Божу ласку і благословення, щоб нива і нашого життя принесла «плід безсмертя» та щоб ми стали для наших ближніх знаком і знаряддям Божого благословення!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
About The Author
