Папа: завдання Дикастерії віровчення – пояснювати підстави нашої надії

Папа Франциск написав лист новопризначеному Префектові Дикастерії доктрини віри, в якому ділиться думками про завдання, що стоять перед цим відомством Римської Курії.

Головним завданням Дикастерії доктрини віри є оберігати вчення, яке випливає з віри, щоб дати нам підстави для надії. Про це пише Папа Франциск у листі архиєпископові Віктору Мануелю Фернандесу, якого він призначив Префектом цього відомства Римської Курії.

Святіший Отець зазначає, що колись дикастерія використовувала аморальні методи, що відбувалося в часи, коли замість поширення богословського знання вона переслідувала можливі доктринальні помилки. Завдання нового префекта, як пояснює Папа, таке ж, яким є головне завдання Дикастерії: посвятитися збереженню і оживленню віри, оскільки для дисциплінарних справ, як от злочин зловживання супроти неповнолітніх, створено спеціальний відділ з висококваліфікованими фахівцями.

Головним завданням дикастерії, нагадує Папа Франциск, є оберігати віру. Це означає підвищення інтелектуального рівня та передавання віри на служінні євангелізації, щоб її світло стало критерієм для розуміння сенсу існування, особливо перед обличчям питань, які ставить науковий поступ та розвиток суспільства. Ці питання, за його словами, стають інструментами євангелізації, які дозволяють нам вступити в діалог з сучасним контекстом, який не має аналогів в історії людства.

Папа пояснює, що Церква повинна зростати в тлумаченні об’явленого Слова і в розумінні істини, але це не означає нав’язування єдиного способу її вираження. Різні напрямки філософської, богословської та пастирської думки, якщо вони будуть гармонізовані Святим Духом у пошані та любові, можуть сприяти зростанню Церкви, і саме це гармонійне зростання ефективніше збереже християнське віровчення, ніж будь-який механізм контролю.

Отже, завдання дикастерії полягає в тому, щоб від імені Церкви підтримувати харизму богословів та їхні зусиллям у богословських дослідженнях, за умови, що вони не задовольняються «кабінетним» богослов’ям, холодною і жорсткою логікою, яка намагається над усім домінувати. Завжди залишатиметься вірним ствердження, що реальність вища за ідею, тому богослов’я повинно бути уважним до фундаментального критерію: вважати невідповідною будь-яку богословську концепцію, яка в кінцевому підсумку ставить під сумнів Божу всемогутність і, зокрема, Його милосердя. Потрібний спосіб мислення, здатний переконливо представити Бога, Який любить, Який прощає, Який спасає, Який визволяє, Який сприяє людям і закликає їх до братерського служіння.

За словами Святішого Отця, це відбувається, коли звіщення зосереджується на суттєвому, яке є найпрекраснішим, найвеличнішим, найпривабливішим і в той же час найнеобхіднішим. Між істинами нашого послання існує гармонійний порядок, і найбільша небезпека виникає тоді, коли другорядні питання затьмарюють головні. Тож завдання, яке Папа Франциск окреслює для нового префекта, також передбачає особливу турботу про те, щоб документи дикастерії та інших відомств мали адекватне богословське обґрунтування, узгоджувалися з багатовіковим вченням Церкви і водночас враховували нещодавні напрацювання Магістеріуму.