«Якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це?» Віра українських Гедеонів

Якщо Бог з нами, то чому Львів зазнав ракетної атаки? Де Його чуда після підриву Каховської ГЕС? Як нам реагувати, не втрачаючи віру? 

Близько 12 ст. до н.е. Ізраїль знаходився в 7-річній окупації Мідіян. Протягом цих років, багато євреїв покидало свої домівки та обжиті землі, живучи в горах та печерах, аби не бути вбитими ворогами. Автор книги Суддів описує, що Мідіяни приходили «як сарана» і нищили врожаї та худобу, не залишаючи нічого, аби «опустошити Край» (Суддів 6:2-7).

Поточна війна Росії проти України нагадує дії Мідіян. Ворог використовує проти українців так звану тактику «спаленої (випаленої) землі», яка полягає в знищенні всього корисного для життя та існування людей, включно з врожаєм, інфраструктурою, забрудненні річок та озер, ін. Подібна тактика Росії зумовила посилення потоків гуманітарної допомоги в окуповані та щойно звільнені території, де люди гостро потребують базових речей для життя. Так, вцілілі маріупольці розповідають як рік тому топили сніг, аби мати воду, в той час, як багато жителів Херсонщині мусять виживати лише маючи обмежену гуманітарну допомогу, вже не кажучи про окуповані з 2014 року території України.

Подібна тактика росіян промовисто демонструє абсолютну байдужість до життя та здоров’я українців, яких декларативно збирались «рятувати» в лютому 2022 року. Очевидність цього зла зумовлює підтримку України демократичними країнами, які шляхом своїх інформаційних каналів, дипломатії, гуманітарних та збройних постачань сприяють стриманню російських військ. Так, прем’єр Італії, Джорджа Мелоні, описала супротив українців, як «захист цінності свободи й демократії, на яких ґрунтується наша цивілізація, і самі основи міжнародного права», а польський президент Анджей Дуда назвав Путіна тираном, який хоче поневолити Україну. Проте також очевидно, що повільність інших партнерів України сприяє продовженню війни, і є потреба в посиленні політичної волі допомоги Україні.

9 років війни в Україні сприяли неабиякому зростанню щирого патріотизму та великому масштабу волонтерської допомоги. Також цей час виявив нагальну потребу українців в духовній підтримці. Церква відповіла на запити часу ще у 2014 році, коли багато християн стояли на Майдані та долучились до спротиву окупації України Росією. Тоді багато служителів стали капеланами (священиками на війні) на волонтерських засадах, а нині, з 2021 року, деякі з них стають офіційними капеланами Міноборони. Багато з них стикаються під час розмови з постраждалими з питаннями: «а де був Бог, коли…?», вислуховуючи жахливі історії про злочини російських солдатів.

Служитель «Капеланського батальйону Маріуполь», Андрій Дудін, розповів, що підтримати військових та цивільних надією, що Бог з ними — є однією з найважливіших частин їхньої діяльності. «Ми обов’язково молимось з військовими, – сказав Андрій, – щоб вони зрозуміли, що вони не одні, що Україна з ними, що Бог на нашій стороні — вони хочуть це чути. Вони це знають, бо сьогодні ми боремось з маніяками, які напали на нашу землю…».

А що каже про Бога в час кризи Біблія?

В той час як Мідіяни, подібно до росіян, влаштовували тактику «спаленої (випаленої) землі» проти Ізраїля, Бог вже мав план звільнення народу. Він звернувся до Гедеона, який молотив пшеницю в виноградному чавилі (щоб заховатися від Мідіян), і сказав через Янгола: «Господь з тобою, хоробрий мужу!».

Гедеон звернув увагу на це вітання і в безнадії відповів:

«О, Пане мій, якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це?».

Кожен день окупації його народу Гедеон мусив виживати та дбати про свою родину. Сльози та розпач супроводжували його ранок та вечір. Постійна потреба бути насторожі сприяла посиленню тривожності та невпевненості в завтрашньому дні. Він не бачив Господа у своєму дні й тому відповів Янголу по щирості своєї зневіри: «Де Бог та Його чуда, про які оповідали нам наші батьки?».

На цих словах Бог звернувся до нього та твердо сказав:

«Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе».

Гедеон став рішенням проблеми! Шляхом чудес, божественного втручання та оновленої хоробрості, Гедеон зміг прогнати Мідіян в наступних главах книги та дати своєму народу свободу.

Про що свідчить історія Гедеона?

По-перше, навіть ті, хто вірять в Бога, можуть під час кризи впасти вірою. Бачити страждання українців, їхні зруйновані будинки та понівечені долі є важким тягарем для кожного, вже не кажучи про військових та капеланів, в яких ці свідчення потроєні. Проте Біблія дає надію: 

«Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене! Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!» Псалми 3:2-4

По-друге, рішенням проблеми може стати кожен з нас. Гедеон не сподівався на те, що зможе зброєю відбити Мідіян, проте Бог оновив його віру та хоробрість. Кожен з українців може стати для когось глобальним чи локальним рішенням проблеми. Військовий — захищає землю від ворога, священик — підтримує прихожан та організовує потоки гуманітарної допомоги, волонтер — знаходить конструктивне рішення на певну кризу, цивільний — плете маскувальні сітки, готує їжу для переміщених осіб, підтримує горюючих та багато іншого!

«І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!» Ісая 6:9

По-третє, Бог не покидає тих, хто звертається до Нього в молитві по допомогу. Українці зазнали жорстокого та несправедливого нападу зі сторони Росії. Ця війна не є контраверсійною чи незрозумілою, в ній чітко видно агресора, який вчиняє зло, та потерпілого, який захищає свої кордони та народ. Бог є Богом справедливим та всезнаючим. Він чує молитви спрямовані до Нього і готовий дати визволення. Вже є безліч свідоцтв з фронту, окупованих та вільних територій про те, як навіть в повній темряві люди отримували відповідь на свої молитви, або втіху в горюванні.

«Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!» Псалом 22:4

Війна випробовує сили та віру кожного з нас. Проте християни України, маючи «навколо себе велику хмару свідків» (До Євреїв 12:1) в історії, знаючи про силу-силенну Божих свідчень та чудес, є джерелом надії та рішень для людей навколо. Багато хто справедливо питатиме, як і Гедеон: «Якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це?». І це час для кожного християнина показати уважність та любов до горюючого співгромадянина, підтримати віру та сказати «Ось я, пошли Ти мене!» в тій сфері, в яку Бог покликав бути рішенням для інших.

Встоїмо! В Христі.

Дарина Ребро

На обкладинці картина Гюстава Курбе «Відчай» (1843).

About The Author