Білорусь: Православна Церква вимагає від Ватикану обмеження діяльності греко-католиків

Білоруська Православна Церква – Білоруський Екзархат (БПЦ-БЕ), що входить до складу Московського Патріархату, зажадала від папського посланця, кардинала-номінанта Клаудіо Ґуджеротті, щоби Ватикан обмежив діяльність греко-католиків у Білорусі. Про це пише ekai.pl.

67-річний префект Дикастерії Східних Церков, який у 2011-15 роках був апостольським нунцієм у цій країні, а нинішню посаду обіймає з 21 листопада 2022 року, на зламі червня-липня цього року перебував у Мінську. 30 червня він зустрівся з Патріархом Білорусі, митрополитом Мінським і Заславським Веніаміном.

Після зустрічі, участь в якій також брав нинішній апостольський нунцій в Білорусі Архиєпископ Анте Йозіч, було зроблено досить загальну заяву. У ній відзначається “близькість позицій Католицької Церкви та Білоруської Православної Церкви щодо найважливіших викликів сучасності, включно з глибокою кризою духовності, що веде до занепаду людства”. Сторони також підтвердили “необхідність поважати права церков і неприпустимість втручання в їх діяльність з боку світських інституцій, що суперечить принципу свободи віросповідання і свободи совісті”.

Проте згодом Білоруська Церква виявила, що головною темою розмови візитатора з Ватикану з митрополитом була присутність греко-католиків у Білорусі та встановлення для них Папою Римським 30 березня цього року Апостольської адміністратури. Роз’яснення надійшло після серії заяв до управління Екзархату від “вірян і православних громад із проханням надати детальнішу інформацію про результати переговорів”.

У документі Білоруської Церкви йдеться, що рішення Франциска “здивувало православне населення Республіки Білорусь, оскільки воно не сприяє зміцненню миру на білоруській землі, а навпаки, може внести напругу в міжрелігійні відносини” в цій країні. Про це БКЦ-БЕ офіційно повідомила представників Римо-Католицької Церкви, йдеться у повідомленні.

Далі було процитоване пояснення Архиєпископа Ґуджеротті, за словами якого “встановлення Апостольської адміністратури було безпосередньо пов’язане з подіями, які зараз відбуваються в Україні”. Донедавна білоруські греко-католики, які бажали стати священниками, здобували освіту в духовних закладах переважно в цій країні, а місцеві єпископи згодом висвячували їх на священників і дияконів для потреб спільнот у Білорусі. А тому, що з лютого минулого року безпосередні контакти між українськими та білоруськими греко-католиками стали неможливими, папа вирішив надати останнім особливий канонічний статус, який робить їх незалежними від єпархії в Україні, у формі Апостольської адміністратури.

Представники Білоруського Екзархату повідомили, що під час зустрічі 30 червня Архиєпископ Ґуджеротті нагадав, що нинішні греко-католицькі спільноти в Білорусі були створені на початку 1990-х років і не є спадкоємцями Церкви, яка з’явилася на цих землях в результаті Берестейської унії 1596 р.

На думку БКЦ-БЕ, “білоруські греко-католицькі спільноти на практиці не мають потенціалу для розвитку в Республіці”. Також було наголошено, що новопризначений апостольський адміністратор о. Сергій Гаєк – поляк, хрещений за латинським обрядом і належить до згромадження отців маріян, тому не має ніякого відношення ні до Білорусі, ні до греко-католиків.

Із заяви православних також випливає, що папський посланець запевнив митрополита Веніаміна, що Ватикан не планує наділяти отця Гаєка чи його наступника єпископським саном. Також було домовлено, що нових священників чи дияконів для білоруських греко-католицьких спільнот висвячуватимуть латинські єпископи з Білорусі або апостольський нунцій у цій країні.