Спадщина Бенедикта XVI на Зустрічі за дружбу між народами в Ріміні

В рамках 44-ї Зустрічі за дружбу між народами в італійському місті Ріміні, відбулася тематична зустріч на тему «Інтелект віри стає інтелектом дійсності», почерпнутій зі спадщини Папи Ратцінґера.

«Зарозумілий», але обмежений розум, понівечений у своїх можливостях, протиставлений відкритості ума і серця тих, хто не претендує на те, щоб замикати реальність у вузькі рамки своїх власних мірок. І богослов’я, яке не зводиться до резервації, до штучного раю, де можна сховатися від суперечностей світу, але є місцем, де підпускаємо до себе запитання, біль і надії своїх ближніх, віруючих і ні, але в будь-якому випадку – супутників на тій самій дорозі. «Інтелект віри стає інтелектом дійсності» – такою була тема зустрічі, присвяченої спадщині Бенедикта XVI, яка відбулася 22 серпня 2023 року в рамках 44-ї Зустрічі за дружбу між народами, що від 20 до 25 серпня триває в італійському місті Ріміні з ініціативи руху «Спільність і визволення».

Доповідачі – Преосвященний Андреа Белланді, Архиєпископ-митрополит Салерно-Кампаньї-Ачерно, Аура Міґель, португальський ватиканіст, ветеран Апостольських подорожей, та Андреа Торніеллі, Редакційний директор Дикастерії у справах комунікації Святого Престолу, – представили деякі твори та жести Папи-богослова. Ратцінґер, за словами Преосвщенного Беллані, запитував, чи ще можливо вірити у світі, побудованому на виключно «кількісній» та раціоналістичній інтерпретації реальності, яка піддається перевірці та контролю і де питання про присутність Бога здається безглуздим. І він вказував на наслідки цього: людина, яка прагне існувати лише у світі обчислюваного, залишається пригніченою, живучи в бетонному бункері без вікон, де сама собі дає світло, не маючи змоги відповісти на фундаментальні питання чи налагодити діалог з культурами, в яких присутній релігійний вимір.

Коли віра і розум по-справжньому співпрацюють у пошуках істини, віра не блокує розум, але допомагає йому не замикатися в собі, приймати несподіванку Присутності, яка перевершує його, і з повагою слухати голос малих і простих. Незважаючи на всі науково-технічні дослідження, здатність осягнути те, що дійсно має значення, дана малим, зазначив Аура Міґель, цитуючи Бенедикта XVI, який у 2012 році, маючи 85 років, заохотив нас не боятися нашого прагнення до щастя, але використовувати його як ресурс, розпізнаючи його глибину і дозволяючи йому досягти всієї його висоти.

Ніщо не є «ворогом» на шляху віри, все можна використовувати як паливо або будівельний матеріал, підхопив дискусію Андреа Торніеллі, посилаючись на праці та промови Ратцінґера, які зазвичай ігноруються в медіа, оскільки вони далекі від стереотипу «тягача ортодоксії». Навіть поширена секуляризація може стати ресурсом, цінною провокацією. На щастя, доходить до висновку Бенедикт XVI, віра завжди перебуває під загрозою і в небезпеці, і це також корисно, бо рятує від ризику перетворитися на маніпульовану ідеологію, від ризику зробити нас нездатними поділяти страждання нашого брата, що сумнівається. Віри треба щодня вчитися заново, бо вона є не ідеєю, а зустріччю. Це також протиотрута від ілюзії поспішного завершення практики «навернення» (себе та інших), зосередження на досконалих душпастирських стратегіях та нереалістичних проектах досконалості.