Папа душпастирям в Монголії: непохитні в Євангелії та поруч з людьми

Радість Євангелія, народжена у єдності з Христом

На початку Папа Франциск пригадав про давнє коріння християнської віри на землях Монголії, яке бере початок у першому тисячолітті, позначеному євангелізаційним рухом сирійської традиції, який поширився Шовковим шляхом, а також охоплював місіонерську проповідь, увінчану призначенням за правління монгольської династії Юань (бл.1310 р.) місіонера Джованні Монтекорвіно, який був першим перекладачем книги Псалмів і Нового Завіту на монгольську мову, першим єпископом Ханбалика. «Ця велика історія палкої любові до Євангелія відновилася в надзвичайний спосіб у 1992 році з приїздом перших місіонерів Згромадження Непорочного Серця Марії, до яких додалися представники інших Інститутів богопосвяченого життя, дієцезіальне духовенство та миряни-волонтери», – зазначив Святіший Отець.

У цьому контексті він вказав на мотив посвяти свого життя служінню Євангелія, який народжується з досвідчення Бога в особі Ісуса. «Цей досвід Божої любові у Христі є чистим світлом, яке преображає обличчя і, у свою чергу, робить його сяючим. Браття і сестри, християнське життя народжується із споглядання Божого обличчя, воно є справою любові, щоденної зустрічі з Господом у Слові та Хлібі Життя, а також в обличчі іншого, в обличчі потребуючого, в якому присутній Ісус», – сказав Наступник святого Петра. Торкаючись свідчень Руфіни та сестри Сільвії, він виокремив їхні слова про те, що Божа радість і доброта не є чимось швидкоплинним, а «залишаються всередині, надають життю смак та показують речі по-новому».

Папа Франциск відзначив плоди присутності Католицької Церкви у Монголії, яка, завдяки служінню у різних сферах віддзеркалює милосердне обличчя Христа – Доброго Самарянина. «У той же час я запрошую вас скуштувати і побачити Господа, щоб завжди і знову повертатися до того первинного погляду, з якого все народилося. Без цього сили дійсно вичерпуються, а душпастирська відданість ризикує перетворитися на безплідне служіння, на послідовність належних дій, які врешті-решт не принесуть нічого, окрім втоми та фрустрації. Натомість, залишаючись у контакті з обличчям Христа, уважно вивчаючи Його у Святому Письмі та споглядаючи Його в благоговійній тиші перед кивотом, ви впізнаватимете Його в обличчях тих, кому служите, і відчуватимете глибоку радість, яка навіть серед труднощів залишає мир у вашому серці», – наголосив Святіший Отець. На його думку, у контексті азіатського континенту, який відзначається сильним почуттям сакрального, населення Монголії чекає від християн свідчення присутності Христа.

Смиренна сила Євангелія

Відтак Папа Франциск зосередився на завданні звіщення Євангелія для світу, яке є не поширенням політичної думки, а свідченням власним життям новизни стосунків між Небесним Отцем та Господом Ісусом, створюючи тим самим конкретне братерство з кожним народом. «Церква, народжена цим мандатом, є убогою Церквою, яка спирається лише на справжню віру, на беззбройну та обеззброювальну силу воскреслого Христа, здатну полегшити страждання пораненого людства. Ось чому урядам і світським інституціям немає чого боятися євангелізаційної діяльності Церкви, бо вона не має політичного порядку денного, а знає лише смиренну силу Божої благодаті та Слово милосердя й істини, здатні сприяти добру для всіх», – зазначив Святіший Отець.

За його словами, для виконання євангелізаційної місії Христос наділив свою Церкву структурою, яка нагадує гармонію, що існує між різними членами людського тіла: «Він є Главою, тобто керівником, Який не нерестає керувати нею, вливаючи в тіло, тобто в нас, Свого Духа, що діє насамперед у тих знаках нового життя, якими є Святі Тайни. Щоб забезпечити їхню автентичність та ефективність, Він встановив рукоположене священство, яке позначене внутрішнім зв’язком з Ним, Який є добрим пастирем, що віддає своє життя за стадо». Крім того, Папа вказав на важливість єдності членів Христового Тіла з єпископом, в якому варто бачити не менеджера, але живий образ Доброго Пастиря, який збирає та веде свій народ у церковній єдності на вселенському рівні. За його словами, Католицька Церква у Монголії є близько серцю Наступника апостола Петра, що виражено, зокрема, у наданню кардинальської гідності Апостольському префекту Улан-Батора.

Звертаючись до місіонерів, Папа закликав їх свідчити Божу любов у Монголії, беручи приклад від Христа та перебуваючи у близькості з народом. «Завжди будьте близькими до людей, тією близькістю, яка є Божим наставленням: Бог близький, співчутливий і ніжний. Будьте, таким чином, з людьми, дбаючи про них особисто, вивчаючи їхню мову, поважаючи і люблячи їхню культуру, не спокушаючись земними благами, але залишаючись непохитними в Євангелії через зразкову прямоту духовного і морального життя», – закликав він.

Приклад малості Діви Марії

Наприкінці Святіший Отець вказав на Пресвяту Богородицю. «Підносячи свій погляд на Діву Марію, будьте впевнені, бачачи, що незначність не є проблемою, а ресурсом. Так, Бог любить незначність і любить через незначність досягати великого, як свідчить Марія (пор. Лк. 1, 48-49). Браття, сестри, не лякайтеся незначної кількості, того, що успіхи затримуються, значущість не з’являється. Бо не таким є Божий шлях. Погляньмо на Марію, Яка у своїй малості є більшою за небо, бо прихистила в собі Того, Кого не може вмістити небо і небеса небес (пор. 1 Цар. 8, 27). Довірмося Їй, просячи оновленої ревності й палкої любові, яка не втомлюється нести радісне свідчення Євангелія», – сказав Папа Франциск. Він закликав присутніх відважно йти вперед, продовжуючи бути «постійними в молитві і креативними в любові», а також радісними і лагідними з усіма.

На завершення Святіший Отець поблагословив статую Богородиці, яку на півночі Монголії знайшла на смітнику бідна жінка-нехристиянка. Ця статуя відвідувала різні католицькі громади, в яких молилися розарій, щоб призвати Боже благословення на подорож Папи Франциска в Монголію.

Наприкінці зустрічі ієрархи, що входять до Єпископської Конференції Центральної Азії кожен зокрема привіталися з Папою Франциском. Між ними був також і Апостольський Адміністратор для католиків візантійського обряду в Казахстані і Центральній Азії протоієрей Василь Говера. Опісля кожен учасник цієї зустрічі мав можливість особисто привітатися зі Святішим Отцем.