Основне послання Бенедикта XVI – прохання: “Тримаймося Бога!”

“Після Бенедикта XVI нам має залишитися передусім відвага проголошувати правду, – говорить о. проф. Кшиштоф Ґужджь, редактор польського видання Opera Omnia Йозефа Ратцінґера. – Сьогодні ми вперше в октаві дня всіх святих згадуємо Бенедикта XVI серед померлих єпископів Риму. Папа Ратцінґер помалу відходить у минуле. Однак його головне послання і прохання не повинні згаснути в нас: тримаймося Бога”, – розповідає Vatican News польський теолог із Люблінського Католицького Університету.

Він нагадує, що Бенедикт XVI невтомно захищав правду і водночас хотів переконати людей, що Бог є любов. Він хотів, аби всі зрозуміли, що людина не є результатом якоїсь сліпої випадковості еволюції, а походить від Бога, і її призначення – це вічне життя з Богом.

“Як професор, співробітник Івана Павла ІІ, а потім Папа, він був глибоко вкорінений у “ми” Церкви, в її Традицію. Для нього не було порожніх речень. Кожне речення мало сенс, наголошує о. проф. Ґужджь. За його словами, Бенедикт XVI і сьогодні закликає нас твердо стояти за Церкву, яка була заснована Ісусом Христом і не є продуктом людської уяви. Ось чому для Йозефа Ратцінґера так важливо залишатися сильним у Традиції, у Церкві, у вірі. Це безперервність віри, заснованої на Христі. Це абсолютний пріоритет Бенедикта XVI”, – додає о. проф. Ґужджь.

Він наголошує, що його духовно-богословським заповітом є “Opera Omnia” Йозефа Ратцінгера. “У цьому заповіті він радить нам насамперед шукати обличчя Господа, а потім намагатися зрозуміти, що таке Його Церква, Його священство Христа. Щоби потім відчути, що Бог не десь у хмарах, а тут із нами на землі саме в Євхаристії. Це сильне послання Бенедикта”, – говорить польський теолог.

Сьогодні ми вперше в октаві дня всіх святих згадуємо Бенедикта XVI серед померлих єпископів Риму. Папа Ратцінґер відходить у минуле. Що має залишитися в наших серцях і думках після нього?

Мені здається, що після нього має залишитися багато речей і подій, і вони, безперечно, залишаться. Відзначу три, на мій погляд, найважливіші. Насамперед ми повинні залишатися сміливими у проголошенні правди. Бенедикт XVI, як папа, захищав Божественність Христа, а Захід, Європа, головним чином Західна Європа, ніби заперечувала цю Божественність і віддалялася від неї. Але будучи папою, він невтомно відстоював цю істину. Це перше. По-друге, мені здається, що він залишив нам тверде переконання, що Бог є любов. З любові Бог створив людину, як він часто казав. Але водночас Бенедикт вірив, що людина має власну долю і це – вічне життя з Богом. Можна сказати навіть більше, що у своїх енцикліках, трьох чудових енцикліках, Бенедикт XVI перевернув порядок теологічних чеснот. Зазвичай ми говоримо: віра, надія і любов. А за його словами, любов – це перше і найголовніше. Тільки тоді на цьому можна будувати віру і надію. Таке представлення дає нам більшу впевненість у баченні цих реалій. І по-третє, на мою думку, в нас має залишитися послання для кожної людини, що вона походить від Бога, а не є результатом якоїсь сліпої випадковості еволюції. Це сильне твердження Бенедикта. Бог не тільки хотів партнера в особистій площині, тобто людину, але зауважимо, що Його Син, предвічний Логос, став людиною, одним із нас. З цього випливає, що найважливішим посланням Бенедикта XVI є прохання: тримаймося Бога.

Упродовж довгих років служіння у Ватикані як префект Конгрегації Доктрини Віри, а потім як Папа Римський, Йозеф Ратцінґер був гарантом міцного вкорінення Церкви в правді Об’явлення та Традиції Церкви. Сьогодні, коли його вже немає, чого нам слід остерігатися, як без нього впоратися?

Бенедикт XVI, і як професор, і тим більше як префект Конгрегації Доктрини Віри, а пізніше як Папа, був глибоко вкорінений у “ми” Церкви, “ми” Традиції, “ми”, написані з великої літери. Він був великим систематиком, великим догматиком. Для нього не було порожніх речень. Кожне речення мало значення: яке він говорив, яке писав і яким звертався до нас. Але перш за все він визнавав, що ми повинні твердо стояти за Церкву, засновану Ісусом Христом. Це єдина правдива Церква як божественне творіння, а не людська уява. Ось чому для Бенедикта XVI так важливо твердо стояти в традиції, у цій Церкві, у цій вірі. Це безперервність віри, заснована на Христі. Це абсолютний пріоритет Бенедикта XVI.

Ви редактор Opera Omnia Йозефа Ратцінґера, що б ви порадили тим, хто хотів би відкрити для себе цей твір сьогодні, з чого почати?

Ну, це Opera omnia. І це мене дуже тішить, що за життя Бенедикта були опубліковані всі основні праці Йозефа Ратцінґера Бенедикта XVI, а саме 14 томів у 23 книгах. Я вважаю, що це своєрідний теологічний і духовний заповіт покійного Папи для нас. Тому ми можемо користуватися тим, що Бенедикт залишив нам у своїй думці, у своєму серці, а водночас і в своєму дусі. У цьому заповіті він, на мою думку, радить спочатку шукати обличчя Господа, а потім намагатися зрозуміти, що таке Його Церква, Його священство Христа. Щоб потім відчути, що Бог не десь у хмарах, а тут, з нами, на землі, в Євхаристії. Це потужне послання Бенедикта. Що ж, Син Божий став людиною і залишився людиною, коли воскрес. Так і з нами. В Opera Omnia ми знайдемо весь згаданий мною зміст, якого люди щодня шукають. І водночас можна сказати, що цей зміст також шукає людину. Рано чи пізно кожен із нас зіткнеться з Володарем історії, тому цей зміст настільки важливий. Не можна читати Opera Omnia від першої сторінки до останньої, треба вибрати найважливіші, ті реалії, які нас найбільше цікавлять, ті феномени, які він ставить перед нами, такі як вічне життя, Церква, Бог. Як людині слід поводитися? Чи потрібно хрестити немовлят? Усі відповіді можна знайти в Opera Omnia Ратцінґера.