У Ватикані видали пояснення щодо участі в таїнствах транссексуалів і гомоафективних осіб
Транссексуали, навіть якщо вони пройшли гормональну терапію або операцію зі зміни статі, можуть прийняти Хрещення, «якщо відсутні ситуації, в яких є ризик виникнення публічного скандалу або дезорієнтації серед вірних». Дітей гомосексуальних пар можна хрестити, навіть якщо вони народжені сурогатною матір’ю, якщо є обґрунтовані сподівання, що вони будуть виховані в католицькій вірі. Це стверджує Дикастерія доктрини віри у листі за підписом Префекта Віктора Мануеля Фернандеса, затвердженому Папою 31 жовтня 2023. З проханням про роз’яснення щодо можливості участі в таїнствах транссексуалів і гомоафективних осіб до дикастерії у липні минулого року звернувся преосвященний Жозе Неґрі, Єпископ Санто-Амаро (Бразилія). Відповіді «повторюють по суті основні положення того, що в минулому вже було стверджено з цього питання цією дикастерією».
Що стосується Хрещення транссексуала, то відповідь «так», за умови, якщо це не спричинить скандал. Незалежно від того, чи йдеться про дорослу людину, дитину чи підлітка, «якщо вони добре підготовлені і мають бажання». Дикастерія пропонує певні міркування на випадок, коли виникають сумніви «щодо об’єктивної моральної ситуації, в якій перебуває людина», або щодо «її суб’єктивної налаштованості до благодаті» (а отже, і коли намір виправитися не проявляється до кінця). Церква вчить, що коли таїнство Хрещення «приймається без покаяння за тяжкі гріхи, то суб’єкт не отримує освятної благодаті, хоча й отримує таїнственну печать», яка є незгладимою, як читаємо в Катехизмі, і «назавжди залишається в християнинові як позитивна налаштованість до благодаті». Цитуючи святого Тому і святого Августина, дикастерія нагадує, що Христос не припиняє шукати грішника, і коли настає покаяння, отримана сакраментальна печать одразу ж налаштовує людину на отримання благодаті. Ось чому Папа Франциск неодноразово говорив, що Церква не є митницею і, особливо щодо хрещення, двері не повинні бути зачиненими ні для кого.
Більш проблематично для транссексуала бути хресним батьком або хресною матір’ю під час Хрещення. «За певних умов це може бути дозволено», – йдеться в документі, але нагадується, що бути хресним батьком чи матір’ю – це не право, а тому «пастирська розсудливість вимагає, щоб цього не дозволяти, якщо існує небезпека скандалу, неправомірної легітимізації або дезорієнтації у виховній сфері церковної спільноти». Для транссексуала немає жодних проблем бути свідком під час вінчання, оскільки ніщо не забороняє цього в «чинному загальному канонічному законодавстві».
Друга частина документа стосується гомоафективних осіб. Чи можуть вони фігурувати як батьки дитини, яку хрестять, навіть якщо вона усиновлена або отримана «іншими способами, такими як сурогатне материнство»? Дикастерія відповідає: для того, щоб «охрестити дитину, повинна бути обґрунтована надія, що вона буде вихована в католицькій релігії».
Далі розглядається випадок, коли особа гомосексуальної орієнтації, яка співживе, просить стати хресним батьком або хресною матір’ю охрещуваної особи. Вимагається, щоб він або вона вели «життя згідно з вірою і завданням, яке він або вона бере на себе». «Іншим є випадок, – пояснюється в документі, – коли співжиття двох гомосексуальних осіб полягає не в простому співжитті, а в стабільних і задекларованих відносинах more uxorio, добре відомих в громаді». Дикастерія доктрини віри закликає до належної розсудливості, щоб «оберігати таїнство Хрищення і особливо його прийняття, яке є дорогоцінним благом, яке слід захищати, оскільки воно необхідне для спасіння». Вона нагадує, що потрібно «враховувати реальну цінність, яку церковна спільнота надає обов’язкам хресних батьків і хресних матерів, роль, яку вони відіграють у громаді, і увагу, яку вони виявляють до вчення Церкви». Врешті, пропонується, щоби «була інша особа з родинного кола, яка виступала б гарантом правильної передачі католицької віри охрещуваному».
Врешті, ніщо не перешкоджає, щоб «гомоафективна особа, яка співживе», була свідком під час шлюбу.
About The Author
