Розумна теологія повинна завжди ставити запитання: «Це може звучати добре, але чи це правда?», – Архиєпископ Сіднея

Цього тижня на обговорення Синодом про Синодальність стосунків між «любов’ю та правдою» звернув увагу не лише єпископ Баррон, як ми повідомляли про це раніше.

Архиєпископ Сіднея Ентоні Фішер опублікував пастирський лист на сім сторінок щодо Синоду про Синодальність 20 листопада, за день до роздумів Баррона.

«Ми знаємо, що любов і істина знаходять свою досконалість не в абстрактних філософіях чи емпіричних дослідженнях, а в конкретній особі Ісуса Христа. У ньому зустрічаються любов і правда. Ми знаємо, що таке любити, коли знаємо Того, Хто є істиною», – сказав Фішер.

«Упродовж усього свого земного служіння Ісус завжди був відкритий на інших. Він зустрічав усіх людей і запрошував їх до повноти життя (Йо. 10, 10). Але ця дедалі більш інклюзивна спільнота віри також покликана до дедалі глибшого навернення (Мт. 4, 17). … Будучи включеною в його сім’ю, Церква вимагає від нас відповіді. Іди, каже, тобі прощено. Твою гідність відновлено. Тебе люблять від вічності до вічності. Тож іди — і більше не гріши (Йо. 8, 11)».

Австралійський Архиєпископ також відзначив деякі обмеження Синоду про Синодальність щодо методу спільного розпізнавання, відомого як «розмова в Дусі».

«Глибоке слухання один одного, вираження почуттів, резонанс у групах за столом не завжди допоможе нам знайти те, що істинне та правильне», — сказав Фішер.

«Один видатний теолог сказав мені: з багатьох синодів, на яких він був присутній, цей був по-людськи найкращим, але теологічно найтоншим».

Він також процитував спостереження отця-єзуїта Ентоні Лусварді про те, що хоча метод розмови чудово допомагає людям краще розуміти один одного, «він не дуже підходить для ретельної чи складної теологічної чи практичної аргументації».

«Для цього потрібно мислити критично, зважувати всі «за» і «проти» того, що говорять люди. Це також вимагає певної об’єктивності, якої цей метод не може забезпечити. Розумна теологія повинна завжди ставити запитання: «Це може звучати добре, але чи це правда?»

Фішер сказав, що «треба зробити більше, щоби забезпечити справжнє католицьке розуміння синодальності, інклюзивності та розрізнення».

Він назвав провидінням те, що асамблея синоду, яка тривала майже місяць, збіглася з датами свят багатьох великих святих у літургійному календарі латинського обряду, зокрема св. Луки, св. Ігнатія Антіохійського, св. Терези Авільської, св. Івана Павла ІІ та св. Фаустини Ковальської.

«На Синоді нас супроводжувала велика хмара свідків, які нагадували нам, для чого потрібна Церква: закликати грішників до спасіння і всіх до зцілення та святості у Христі, підтримувати кожного в проживанні його особистих викликів і об’єднувати нас зі святими і як спільноту святих», – сказав Фішер.

«Тож одним корисним критерієм для оцінки кожної пропозиції синоду є: чи можливо, завдяки Божій благодаті, зробити більше апостолів і пастирів, євангелистів і місіонерів, монахів і вчителів, мучеників і містиків, святих чоловіків і жінок, яких наша Церква і світ так сильно потребують?».

За матеріалами catholicnewsagency.com