Кард. Мюллер: Не може бути благословення для вчинків, які за своєю природою є тяжкими гріхами

Церква не може благословляти гомосексуальні зв’язки, оскільки вони передбачають вчинення дій, які є тяжким гріхом. Про це говорив кардинал Ґерхард Людвіґ Мюллер.

В інтерв’ю Kath.net кардинал Ґерхард Людвіґ Мюллер прокоментував римський етап Синоду про Синодальність, який нещодавно завершився. Він зазначив, що не має нічого проти дискусій про церковні справи серед єпископів та мирян. Проблема виникає, коли такі розмови називають Синодом Єпископів. Заснування інституту Синоду Єпископів стало результатом ІІ Ватиканського Собору; тепер цей плід може бути втрачений через зміну формули синодів. Зустріч єпископів і мирян по суті є симпозіумом або теологічно-душастирським форумом; натомість Синод Єпископів – це конституційний елемент Церкви, що складається з єпископів, які мають засідання з Папою. Про це повідомляє pch24.pl.

Кардинала також запитували про благословення гомосексуальних зв’язків. У своїх відповідях на dubia п’ятьох кардиналів Папа Франциск припустив, що свободу прийняття рішення стосовно цього питання можна залишити за кожним окремим священником.

«Благословення походить від Бога і є вираженням благодаті, якою Він обдаровує Своє добре творіння. У Церкві обряд благословення – це молитва про індивідуальне дарування нам благодаті. Ми можемо попросити священника, як представника Христової Церкви, помолитися, щоб якісь наші добрі починання були успішними і щоб ми були вільні від прив’язаності до гріха», – сказав кардинал Мюллер.

«Але не може бути благословення для вчинків, які за своєю природою є тяжкими гріхами і суперечать Божій волі щодо спасіння та навернення грішників. Відомо також, що слабкість людської природи проявляється власне у сексуальності, яку важко контролювати та спрямовувати до її кінцевої мети, якою є союз чоловіка і жінки у плідній любові», – додав він.

На запитання, чи з душпастирських міркувань все ж не слід благословляти такі зв’язки, він відповів: «Душпастирство, яке прагне спасіння людини, а не схвалення позацерковної громадської думки, не може ігнорувати істину, що шлюб був установлений Богом як союз чоловіка і жінки, в якому сексуальність виконує своє істинне призначення».