Різдвяне послання Архиєпископа і Митрополита Львівського Української Греко-Католицької Церкви

Преосвященним і боголюбивим владикам, всесвітлим та всечесним отцям, високопреподобним і преподобним отцям, ченцям та черницям, дорогим та достойним мирянам Львівської Митрополії УГКЦ.

Преосвященні владики, доброчесні отці, преподобні ченці та черниці, достойні брати і сестри!

Дивне було Різдво Ісуса Христа, дивне та незвичайне наше святкування Різдва Господнього уже другий рік поспіль, відколи Росія напала війною на Україну! Цього року святкуємо Різдво ГНІХ вдруге, бо зміна церковного календаря подарувала нам такі святкування. Ісус народився очікувано від Марії Діви, матері та небесного Батька; в присутності опікуна святого Йосифа та небесних ангелів; можливо, ще хтось із близьких знав про це народження! А люди Вифлиєму та околиць не прийняли до жодної із своїх осель Марію, щоб вона могла народити та сповити дитя. Ось як описав народження Ісуса святий євангелист Лука: «І народила свого первістка – Сина, сповила його й поклала в яслах, бо в заїзді не було для них місця» (Лк 2,7). Постава людського роду, синів та доньок людських, до народження Божого Сина була дивною, можна сказати зухвалою, бо у людей бракувало милосердя та розуміння до матері, яка відчула час народжувати! А Марія не нарікала, не підозрівала нікого, не звинувачувала. Разом з Йосифом вони залишили мешканців, щоб більше не турбувати їх і подалися до місця, де стояла худоба й там сповила дитя, якому ангел приніс імʼя від Небесного Батька – Ісус! (пор. Лк 1,31; Мт 2,21). Небо нічого не робило, жодних заходів, щоб народження Сина Божого відбулося у більш сприятливих умовах. Небесний Батько погодився з умовами народження його Сина, вшановуючи вільну волю людей! Правда, цим народженням зацікавилися пастухи, яких осяяла Господня слава й ангел повідомив їм про народження Спасителя в місті Давидовім, що лежатиме у яслах. Божий Син, народжений немовлям, лежатиме у яслах, в жолобі, на сіні! Небесне військо ангелів співало лежачому на сіні немовляті, звіщаючи: «Слава Богові на високості, і на землі мир, в людях доброї волі!» (Лк 2,14). Дивна історія навколо немовлятка Ісуса продовжувала діятися, народженого відвідали мудреці зі сходу: «… Господній ангел у сні зʼявився Йосипові і сказав: Вставай, візьми Дитя і Його матір та втікай до Єгипту і будь там, доки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме Дитя, щоб знищити Його» (Мт 2,13). Далеко, у Єгипет потрібно було втікати, бо Ірод уважав себе одноосібним лідером, незамінним, «богом у тілі», всевладним та непомильним. Такі іроди появляються у світі, вони роблять великі авантюри, розпочинають війни, приносять неповторну руїну, вводять люд у великий безлад, бояться усього, послідовно навколо себе усіх ліквідують, навіть близьких та пригожих осіб!

Тоді Ісус не мав де голови прихилити. Втікали сімʼєю від царя Ірода, який розпорядився вбити Ісуса. Тепер, в часі війни, дуже багато нашого люду втратило свої домівки втікаючи від куль, ракет та дронів. Втікають від лютих ворогів, шукають притулку й дякують, що їх приймають чужі, добрі люди в Україні та за кордоном. Мирне життя, завдяки російським військовим та їхній зброї, перетворилося на кровопролиття, вбивства та смерть в Україні! Можемо зовні дуже скромно радіти народженню Божої дитини, бо маленького Ісуса гонили, шукали аби вбити. А ворог, що прийшов на землю в Україну, розшукує наших людей, щоб їх вбивати. Стерти з лиця землі націю українців! Тому благаємо Господа, щоб захищав наш народ, землю, яку він дарував українському людові, боронив наше мирне життя… Жорстокий ворог плюндрує нашу землю, нищить усе, що йому вдається! Гинуть найкращі сини та доньки, цвіт нації, захищаючи своїх краян, бо люблять свій народ, свою землю. Ми не хочемо повертатися в «далекий Єгипет Сибіру», куди вивозили наших батьків та прабатьків із праматерями, в холодні та голодні зими, в сніги та заметілі, в тайгу та дрімучі ліси.

Ми благаємо ангелів, наших хоронителів, щоб боронили український народ та його землю від смертоносних куль, ракет та інших снарядів. Благаймо допомоги у небесних сил, щоб усували ворога ангельським умінням, силою та мудрістю, бо Божому ангелу дуже багато під силу (пор. 2Хр 32,21; 1Хр 21,15)! Ісус народився не для того, щоб люди помирали на війні, бо він – великий Князь миру. Цар небес на землю зійшов й ангели голосили славу Богові на висоті, а мир на землі людям доброї волі. Мимо великої скрути, яку переживає наш народ, бажаю усім добра та рівноваги духа!
Митрополит Андрей писав: «…бажайте собі взаємно у празник Різдва всякого дочасного добра і радуйтеся дочасною радістю… але не будьте матеріалістами, бо матеріалізм – це найбільше пониження самої людської природи» (1937 р., січня 7,Львів). Пастирське послання… Хай радість Божого Різдва наповнить кожне серце усіх мирних, добрих, щирих мешканців України! Хай сповіщена ангелом велика радість для пастухів, стане радістю для всього нашого народу та людства світу (пор. Лк 2,10).

Христос раждається! Славіте його!