Хто такі богопосвячені діви і як вони реалізують своє покликання?

Богопосвячені діви ведуть індивідуальний спосіб життя у світі, не підпорядковуючись жодним структурам спільнотного життя. Спільнотою для богопосвяченої діви, в якій вона виконує свою місію, є єпархія, – розповідає єпископ Аркадіуш Окрой з Комісії Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя; член підкомісії у справах індивідуальних форм богопосвяченого життя.

Розкажіть, будь ласка, якою є теперішня ситуація з дівами, посвяченими після 1970 року, коли Папа Павло VI проголосив оновлений обряд посвячення дів?

Проголошення оновленого обряду уможливило повернення до тієї первісної форми богопосвяченого життя. Посвячення дів є початком історії богопосвяченого життя взагалі. У ранній Церкві діви були посвячені згідно з урочистим обрядом, через який вони ставали богопосвяченими особами. Обряд посвячення дів є одним із найцінніших скарбів римської літургії. Посвячені діви в той час жили зі своїми родинами або у власних домівках. У своєму служінні вони були в розпорядженні Церкви, насамперед через молитву та здійснення діл милосердя. Через освячення діви висловили свій святий намір ближче наслідувати Христа.

Як це виглядало на практиці?

Вони жили духом євангельських рад. Вони хотіли бути такими, як Христос: вбогими, чистими, послушними. Убогий – тобто вільний від поневолення матерії. Чистий – значить не поневолений іншим «ти», не поневолюючий інші «ти». Здатний створювати чисті, зрілі, творчі стосунки. Послушний — а отже вільний від поневолення свого незрілого «я». Вони ставлять Бога в центр свого життя, як джерело всіх об’єктивних цінностей. З розвитком монашого життя Церква пов’язувала це покликання з життям у спільноті, у послуху настоятелю та спільному правилу. Постановами Другого Латеранського собору (1139 р.) посвячення дівиць, що живуть у світі, було припинено. Другий Ватиканський Собор підняв тему посвячення дівиць, які живуть у світі. Обряд, відновлений після собору, був оприлюднений 31 травня 1970 р. на прохання Павла VI. Він набув чинності 6 січня 1971 року.

Проте польський переклад «Чину посвячення дів» затвердили не відразу?

Польський переклад «Обряду посвячення дівиць» був схвалений Конгрегацією Божого Культу і Дисципліни Таїнств 28 травня 1990 р. і надрукований у 2001 р. У Польщі вже в 1990-х роках існувала група жінок, які прийняли посвячення. З цією формою життя я познайомився у 2005 р. У 2006 р. було створено Підкомісію Конференції єпископату Польщі для окремих форм богопосвяченого життя, яка, відповідаючи на багато запитань, розробила допоміжні матеріали для Церкви в Польщі щодо Індивідуальних форм богопосвяченого життя (ІФБЖ). Також було створено Центр просування ІФБЖ. До нього входять люди, які разом зі священниками реагують на проблеми, що виникають, здійснюють різноманітні ініціативи, пов’язані з формацією, опікуються інтеграцією цього стану. Організовуються симпозіуми, результатом яких є публікації, реколекції та паломництва на Ясну Гору. Також був створений веб-сайт: konsekrowane.org – де можна знайти найважливішу інформацію про стан дівиць. Дуже важливою була публікація інструкції «Ecclesiae Sponsae Imago», розробленої Конгрегацією Інститутів Богопосвяченого Життя і Товариств Апостольського Життя у 2018 році (у Польщі вона була видана у 2019 році).

Хто може увійти в стан богопосвячених дів? Фізична незайманість – важлива умова, але чи вона найважливіша?

Як читаємо у вступі до обряду посвячення дів, до посвячення можуть бути допущені діви, що живуть у світі, які ніколи не виходили заміж чи жили публічно, тобто відкрито, у стані, що суперечить чистоті. На загальну думку, їхній вік, розсудливість і звичаї гарантують, що вони будуть витривалі в чистому житті та відданому служінні Церкві та іншим, і вони були прийняті до посвячення єпархіальним єпископом.

Для кого богопосвячене життя закрите?

Важко відповісти на питання, для кого богопосвячене життя закрите. Богопосвячене життя є реалізацією покликання. Бог кличе. І людина в Церкві розпізнає своє покликання, краще чи гірше.

Чи стан здоров’я не є перешкодою для зарахування до стану богопосвячених дівиць?

Особа, яка готується до посвячення, вирішує зі своїм єпископом, наскільки її стан здоров’я може бути перешкодою. Оскільки суть реалізації харизми цього покликання полягає в тому, щоб бути знаком чистоти, іноді буває, що люди, які борються з різними видами хвороб, є дуже чітким знаком для свого оточення. Я знаю людину, яка є богопосвяченою, користується інвалідним візком і має труднощі в спілкуванні. Коли через застуду кілька днів не ходила на Святу Літургію в будні, їй почали дзвонити і питати: «Де ти?!» Для них її присутність – як виявилося – була надзвичайно важливою.

В чому полягає «єпархіальність» богопосвячених дів?

Власне, тим, що відрізняє цю форму богопосвяченого життя від інших, є «єпархіальність». Важливою рисою цієї форми життя є єпархіальний характер стану богопосвячених дівиць. Посвячені діви ведуть індивідуальний спосіб життя у світі, не підпорядковуючись жодним структурам спільнотного життя. Спільнотою для посвяченої діви, в якій вона виконує свою місію, є єпархія. Кожна богопосвячена діва має домовитися з єпархіальним єпископом про те, як реалізовувати свою харизму в єпархії. Єпископ може призначити делегата для дів і залучити до формації кандидаток більш досвідчених дів. Єпископ розпізнає автентичність покликання, дає допуск до посвячення і є служителем обряду посвячення дівиць. Інший єпископ може очолити церемонію лише за згодою єпархіального єпископа. Єпархіальний єпископ також забезпечує початкову формацію для кандидаток. Після посвячення Єпископ дбає про постійну формацію та підтримання духовного зв’язку.

Як богопосвячена діва реалізує своє покликання? До чого її зобов’язує свячення?

Богопосвячена діва за можливості щодня бере участь у Святій Літургії та поклоняється Ісусу, присутньому у Пресвятих Тайнах, читає Святе Письмо, роздумує та молиться Літургію Годин, має особливу побожність до Марії, яка є для неї взірцем і підтримкою, часто приступає до таїнства примирення і вільно обирає духовне керівництво. Вона може вибрати форму духовності, яка вкорінена в Традиції Церкви. Богопосвячена діва є, перш за все, знаком чистоти та внутрішньої свободи для інших.

Чи є посвячене дівицтво покликанням для теперішніх часів?

Є багато ознак того, що так. Попри все, інтерес до цієї форми життя не спадає, а зростає. Особи, які представляють цей стан, присутні в багатьох середовищах. Вони працюють у лікарнях, церковних установах, офісах, зокрема податкових, школах, є катехитами, лікарями, терапевтами. Вони працюють у ЗМІ, у сфері туризму, спорту та торгівлі. Звичайно, серед них теж є пенсіонерки. Вони здійснюють низку ініціатив, спрямованих на людей, які потребують допомоги.

Що вони роблять?

Вони євангелізують своєю присутністю, будучи знаком реальності, до якої ми прямуємо. У світі – пропагують чистоту. Серед сердець, позбавлених духовності, це люди, які плекають дух молитви. Це джерело їхньої сили. Багато з цих людей свідчать про те, як розумно пережити важкі переживання та ситуації хреста. Я знаю жінок, які у будинках престарілих просто жертвують свої страждання. Таким чином вони хочуть випросити благодать віри для тих, хто її втратив. Перш за все, вони долучаються до всіх ініціатив, які здійснюються в парафіях їхнього проживання. Крім того, вони євангелізують у середовищі їхньої праці. Одна зі знайомих мені жінок – лікар за фахом – займалася медичною допомогою бездомним. Вони залучені до молитовних рухів і спільнот. Вони керують бібліотеками та громадськими центрами. Створюють колективи, які готують, наприклад, молодь до таїнства конфірмації. Вони беруть активну участь у євангелізації.

Дякую Вам на розмову.

Розмовляла Марта Дибінська, pch24.pl