«Свято любові»: владика Микола Семенишин відвідав «Дім матері і дитини» у Горохолині
У неділю, 11 лютого, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ здійснив душпастирський візит у «Дім матері і дитини», який знаходиться у селі Горохолина, Богородчанського протопресвітеріату. Будинком, в якому знаходять притулок матері зі своїми дітьми, опікуються сестри-монахині Згромадження Служебниць Господа і Діви Марії з Матара Чернечої Родини Воплоченого Слова.
У селі Горохолино, що на Івано-Франківщині, діє будинок самотніх матерів. Цей будинок — частина Містечка милосердя святого Миколая. Тут свою місію виконують сестри згромадження Воплоченого Слова. Вони допомагають самотнім матерям, які опинились у скрутному становищі й без підтримки. Жінки отримують шанс не лише на захист та опіку власних дітей, а й розпочати нове життя.
А все розпочалось 2004 року, коли Містечко Милосердя у Крихівцях, де зараз проживають діти, заселяли саме самотніх матерів у кризових ситуаціях. Сестра Марія Неустанної Помочі пам’ятає, коли до монастиря привели першу вагітну дівчину, яка сама була ще неповнолітньою. Попри осуди людей, які спостерігали за цією діяльністю, монахині вирішили, що їм необхідно творити цю місію — допомагати тим, хто опинився у скруті.
Недільне дійство розпочалося зі спільної молитви Архиєрейської Літургії, яку очолив владика Микола Семенишин у співслужінні о. Мирослава Сім’яника. До спільного моління долучилися мешканці будинку та сестри-монахині, зокрема провінційна настоятелька матінка Марія Гошівська Макота. Про це розповідає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Як правильно любити себе?
Звертаючись до присутніх у часі проповіді, єпископ-помічник зазначив, що у 36-ту неділю по Зісланні Святого Духа ми відзначаємо свято любові. Цього дня у Євангелії ми чуємо, що найбільший законовчитель питає Ісуса про те, яка найбільша заповідь. На що Господь відповідає, що найбільша заповідь: «Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм». І друга, подібна до першої: «Любіть ближнього свого, як себе самого».
«Євангеліє сьогодні говорить до нас про любов до Бога, до ближнього і до себе. Бо щоб справді полюбити ближнього, найперше треба полюбити себе. Тож як правильно любити себе? Знаєте, нам потрібно робити це не тільки тому, що ми є найкращими, найрозумнішими чи найкрасивішими, а тому, що ми є Божими дітьми», — додав архирей.
Хрест — утвердження у Божій любові
Відтак владика Микола ствердив, що кожен із нас живе у цьому світі тому, що є улюбленим сином чи дочкою Господа: «Людина живе тому, що вона є люблена Господом, а нам, своєю чергою, потрібно вчитися любити Його та нашого ближнього».
Опісля цього єпископ-помічник ствердив, що для того, щоб утвердитися у Божій любові, нам достатньо глянути на хрест Господній. На ньому чітко видно, що руки на хресті розташовані так, немов Христос нас всіх обіймає, бо дуже сильно любить.
Після спільної молитви Владика Микола привітав всі присутніх у храмі, зокрема сестер-монахинь, та подякував за їхнє невтомне служіння. Він також висловив вдячність о. Мирославу за постійну підтримку сестер та єднання у молитві з мешканцями дому.
Завершення молитви
Слова подяки лунали й для доброчинців та жертводавців «Дому матері та дитини», які спричиняються до того, щоб у будинку завжди панувала любов, а на вустах його мешканців — справжня щира посмішка.
Відтак у святині лунало «Многоліття», а владика Микола уділив всім своє архиєрейське благословення.
Опісля спільної молитви та слів подяки, мешканці будинку провели екскурсію для владики Миколи. Продовжилася візитація духовно-мистецькою програмою, яку підготували сестри-монахині разом із дітками.
About The Author
