Емерік, св.

Святий Емерік, Святий Імре, Емерік Угорський (угор. Imre); близько 1000 року у Веспремі, помер 2 вересня 1031 року в Трансільванії – католицький святий, угорський королевич з дому Арпадів, син короля Іштвана Святого.

Про життя Імре збереглося мало відомостей. Він був, ймовірно, другим сином короля Іштвана і єдиним, що дожив до дорослого віку. Про походження імені Імре існує дві версії. За однією, Імре був названий на честь дядька, імператора Генріха Святого, таким чином, Імре – угорський варіант імені Генріх. За іншою версією, Імре – це угорський варіант німецького імені Еммеріх. У молодості його вчителем був святий Геллерт, який виховував принца в строгому і аскетичному дусі. Іштван I бачив у Імре свого наступника, писав для нього повчання, в яких викладав поради з управління державою і планував у кінці життя зробити його своїм співправителем. Існує переказ, що Імре дав у катедральному соборі Веспрема обітницю цнотливості.

У віці 31 року Імре загинув від нападу кабана під час полювання в Трансільванії на території сучасного румунського жудеця Біхор. Був похований в королівській усипальниці в Секешфехерварі. Аж до початку турецького ярма могила Емеріка була об’єктом паломництв. У 1083 році Імре був канонізований папою Григорієм VII одночасно зі своїм батьком. День пам’яті в Католицькій церкві – 5 листопада. Головний іконографічний атрибут – лілія, символ непорочності.

Джерело: Католицька енциклопедія