Папа: Бог прагне, щоб ми були не просто святими, а розумними святими

«Однією з найцікавіших тем у ділі зустрічі та проникнення в культуру була саме тема чеснот», – із цього зауваження розпочалася катехиза Папи Франциска з нагоди загальної аудієнції, яка в середу, 20 березня 2024 р., відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Також і ці роздуму він не читав особисто, а доручив зробити це своєму помічникові з Державного Секретаріату. Розпочинаючи представлення різних чеснот, Святіший Отець запропонував зупинитися на розсудливості, що разом із справедливістю, мужністю та поміркованістю належить до переліку так званих «кардинальних чеснот», які не є виключно християнською спадщиною, але належать до «стародавньої спадщини, зокрема, грецьких філософів».

Гармонія у прагненні до добра

На початку Папа нагадує, що у середньовічних писаннях представлення чеснот не є простим перерахунком позитивних якостей душі. «На основі класичних авторів богослови, в світлі християнського об’явлення, уявляли собі сімку чеснот – три богословські та чотири кардинальні – як своєрідний живий організм, де кожна чеснота має своє гармонійне місце», – зазначає він, вказуючи на те, що є «суттєві чесноти» і «додаткові чесноти», як колони, пілястри і капітелі в середньовічному соборі, що також є відображенням «ідеї гармонії, що панує в людині та її постійного прагнення до добра».

Під владою розуму та свободи

Переходячи до безпосереднього представлення розсудливості, Святіший Отець підкреслює, що це не є чеснота «боязкої людини, яка завжди вагається, як вчинити». Не йдеться також про просту обережність. «Надання першості розсудливості означає, що дії людини перебувають у руках її розуму та свободи. Розсудлива людина є креативною: вона міркує, оцінює, прагне зрозуміти складність дійсності і не дозволяє емоціям, лінощам, тиску ілюзій взяти гору над собою», – підкреслює Наступник святого Петра, додаючи, що «у світі, де панують зовнішність, поверхневі думки та банальність як добра, так і зла, стародавній урок про розсудливість заслуговує на те, щоб бути відродженим».

Здатність обирати

Далі Папа запропонував роздуми на основі напрацювань святого Томи Аквінського, який, у свою чергу, покладається на спадщину Аристотеля. Згідно з ними, розсудливість полягає у «вмінні панувати над учинками, щоб спрямовувати їх до добра», через що її також називають «кучером чеснот». «Розсудливим є той, хто вміє обирати: поки залишається в книжках, життя завжди легке, але серед вітрів і хвиль повсякденності – інша справа, ми часто буваємо невпевнені і не знаємо, якою дорогою йти. Той, хто розсудливий, не обирає навмання: спочатку він знає, чого хоче, потім обмірковує ситуації, отримує поради і з широким баченням і внутрішньою свободою обирає, яким шляхом піти. Не йдеться про те, що він не може помилитися, ми все ще залишаємося людьми, але, принаймні, уникне великих відхилень», – пояснює Святіший Отець, додаючи, що в кожному середовищі, на жаль, зустрічаються такі, що схильні усувати проблеми поверховними гаслами та завжди розпалювати полеміку. «Розсудливість, натомість, є якістю того, хто покликаний керувати: він знає, що управляти важко, що існує багато точок зору і треба намагатися їх гармонізувати, що він повинен дбати про добро не для когось, а для всіх», – нагадує він.

Пам’ять про минуле та передбачливість

За словами Святішого Отця, розсудлива людина «вміє берегти пам’ять про минуле», але не тому, що боїться майбутнього, а тому, що знає, що «традиція є спадком мудрості». «Життя складається з постійного накладання старих речей на нові, і не є добрим завжди думати, що світ починається від нас, що ми повинні вирішувати проблеми з нуля», – підкреслює він, додаючи, що розсудлива людина є також «передбачливою», адже визначивши мету, «потрібно подбати про засоби для її досягнення».

У світлі Божого слова

Підсумовуючи, Папа вказує на те, що в Євангелії знаходимо численні уривки, що допомагають нам вчитися розсудливості. Наприклад, розсудливим названий той, хто будує свій дім на скелі, а не на піску; мудрими названі діви, що завчасу придбали оливу для світильників. «Християнське життя – це поєднання простоти і проникливості. Готуючи своїх учнів до місії, Ісус рекомендує: «Ось Я посилаю вас, як овець серед вовків; тож будьте обережні, як змії, і прості, як голуби» (Мт 10,16). Це немовби сказати, що Бог хоче, щоб ми були не просто святими, а розумними святими, тому що без розсудливості – одна мить, і можемо зійти на манівці!» – застерігає Святіший Отець.