Що таке трансгуманізм і які його етичні проблеми? Відповідає католицький філософ

Останнім часом термін «трансгуманізм» набуває дедалі більшої популярності, викликаючи дискусії про майбутнє людства та етичні наслідки нових технологій, які призначені для модифікації людського тіла.

У недавньому інтерв’ю ACI Prensa аргентинський філософ Маріано Асла, який має докторський ступінь в Університеті Наварри, запропонував критичний аналіз цієї суперечливої теми.

Трансгуманізм, пояснює Асла, — це науковий і культурний рух, який пропонує «модифікацію людської біології шляхом конвергенції нових технологій», таких як нанотехнології, біотехнології, комп’ютерні технології та когнітивні науки. Ця конвергенція спрямована на «створення нового виду», в якому межі між біологічним і штучним «повністю розмиті». За словами філософа, мета полягає в тому, щоб зробити людей «здоровішими, розумнішими, чуйнішими та довголітнішими».

Ця ідея виходу за межі біологічних обмежень людини не нова. Вона бере свій початок від Джуліана Гакслі, який ввів цей термін у 1957 році, підвищуючи можливість еволюції людства до нового способу існування.

Практичний приклад стався наприкінці січня, коли Neuralink, американська нейротехнологічна компанія, що належить Ілону Маску, імплантувала мозковий чип першій людині-пацієнту, який незабаром зміг рухати курсором комп’ютера, просто використовуючи свій розум.

Згідно з його веб-сайтом, місія Neuralink полягає в тому, щоб «створити узагальнений мозковий інтерфейс для відновлення автономії тих, хто має незадоволені медичні потреби сьогодні, і розкрити людський потенціал завтра».

За словами Асла, одним із головних етичних викликів, які створює трансгуманізм, є вплив, який він матиме на всі аспекти людського життя, від «відтворення та народження до соціальної організації, включаючи освіту, емоційне життя, роботу та старіння».

У зв’язку з радикальною модифікацією людського тіла, вказує Асла, необхідно ретельно проаналізувати можливі переваги, а також «витрати, ризики та можливі непередбачені наслідки».

«Наприклад, якщо для продовження довголіття деяких людей необхідно експериментувати на здорових людях і наражати їх на непередбачувані ризики, це було б морально недопустимим. Ще одним поширеним моральним запереченням проти цих пропозицій є реальна можливість генерувати експоненціальне зростання людської нерівності, породжуючи елітні соціальні класи (покращені) та вразливі класи і класи ризику (природні)», — попередив він.

На думку аргентинського філософа, найбільшим викликом, який ставить трансгуманізм, є відновлення адекватної філософії та теології тіла людини . Він вказав на спадщину св. Івана Павла ІІ – Теологію тіла, – яка була «кроком уперед і цікавим джерелом для захисту того, чим ми є».

Насамкінець Асла послався на заклик Папи Франциска розглядати трансгуманістичні пропозиції з етичної точки зору.

«Папа Франциск продемонстрував, як і попередні понтифіки, щиру зацікавленість у відповіді на виклики, які ставить наш час. У діалозі з іншими голосами та з пастирським ставленням дивитися на периферію, я вірю, що Він запрошує нас усіх оживити християнське послання, шукати нові форми та нові ініціативи», – сказав філософ.

На думку Асла, цей діалог між християнською вірою та трансгуманістичними наративами може збагатити одне одного, але «це не означає відмову від істини (яка не належить нам, а була відкрита нам як дар), а радше збереження щирої відкритості на все прекрасне і добре, що може запропонувати нам світ».

«Словом, послання Христа є глибоко божественним і людським посланням, яке ніколи не застаріє і яке також має висвітлювати діалог із трансгуманістичними наративами», – підсумував він.

За CNA