Папа: без справедливості немає миру, її відсутність породжує конфлікти

«Чеснота справедливості чітко вказує – і вкладає цю вимогу в серце – що не може бути справжнього блага для мене, якщо немає блага для всіх», – наголосив Папа Франциск, представляючи під час загальної аудієнції в середу, 3 квітня 2024 р., чесноту справедливості, «соціальну чесноту найвищої міри».

Чеснота доброго співіснування

Святіший Отець розпочав із визначення, яке цій чесноті дає Катехизм Католицької Церкви: «Справедливість є моральною чеснотою, яка полягає в постійному і твердому бажанні віддати Богові і ближньому те, що їм належить». Він також навів гасло, яке часто супроводить згадки про справедливість: «unicuique suum», тобто, «кожному те, що його». Алегорично чесноту зображують як терези, бо вона немовби покликана «врівноважувати». «Її мета полягає в тому, щоб у суспільстві до кожного ставилися відповідно до його гідності. Але давні вчителі вже навчали, що для цього потрібні й інші чесноти, такі як доброзичливість, повага, вдячність, привітність, чесність – чесноти, які сприяють доброму співіснуванню людей», – мовив Наступник святого Петра, додавши, що справедливість – це чеснота, яка сприяє доброму співіснуванню.

Мир і справедливість

Далі Папа підкреслив, що справедливість є «фундаментальною чеснотою для мирного співіснування в суспільстві», адже світ без законів, яких дотримуються, і без прав, був би світом, в якому неможливо жити. «Без справедливості немає миру. Насправді, якщо не дотримуватися справедливості, породжуються конфлікти. Без справедливості закріплюється право сильного над слабким, а це не правильно», – наголосив він.

Чеснота щоденного життя

Святіший Отець звернув увагу на те, що справедливість стосується не лише «залів судових засідань», але також і етики нашого щоденного життя, сприяючи встановленню щирих стосунків з іншими. «Напівправда, витончені промови, що мають на меті обдурити ближнього, недомовки, що приховують справжні наміри, не є поведінкою, співзвучною зі справедливістю. Справедлива людина є прямою, простою і прямолінійною, вона не носить масок, вона представляє себе такою, якою є, вона є правдомовною», – мовив Єпископ Риму, додаючи, що на устах справедливої людини часто з’являється слово: «дякую», бо вона знає, що попри всі зусилля, ми завжди є «боржниками ближнього».

Задля спільного блага

За словами Наступника святого Петра, можемо знайти чимало описів справедливої людини. Насамперед, вона шанує закони, знаючи, що вони захищають беззахисних від «нахабності могутніх». Праведна людина «дбає не лише про особистий добробут, але прагне блага всього суспільства», адже чеснота справедливості унаочнює, що особисте благо неможливе, якщо немає блага для всіх. «Тому справедлива людина пильнує свою поведінку, щоб вона не завдавала шкоди іншим, а якщо помиляється, то вибачається», – вів далі Папа, додаючи, що така людина спроможна пожертвувати особистим добром, надаючи його до розпорядження громади. Вона прагне «впорядкованого суспільства», в якому «людина є прикрасою посади, а не посада – людини», вона не мириться із фаворитизмом, любить відповідальність та є «зразковою у тому, щоб жити законністю та поширювати її». Святіший Отець також підкреслив, що справедлива людина «відкидає такі прояви шкідливої поведінки як обмова, неправдиве свідчення, шахрайство, лихвартсво, насмішки й нечесність». Вона «дотримується даного слова, повертає позичене, визнає за всіма робітниками право на справедливу зарплату».

Мрія, якої потребуємо

Підсумовуючи, Папа зазначив, що ніхто з нас не знає, чи в нашому світі справедливих людей безліч, а чи вони рідкісні як «дорогоцінні перлини». Але це люди, які «стягують благодать і благословення на себе і на світ, у якому живуть». Вони не є моралістами, які судять світ, але є «голодними й спраглими справедливості», мрійниками, «що бережуть у серці прагнення загального братерства». «Саме цієї мрії, особливо сьогодні, всі ми дуже потребуємо. Ми потребуємо бути справедливими, це зробить нас щасливими», – сказав Святіший Отець.