Папа Франциск: Святий Дух дає нам свободу служити в любові та радості
Перше, що ми знаємо про особу, є її ім’я, через нього ми звертаємося до неї, розрізняємо її та запам’ятоваємо. Із цього вступного зауваження Папа Франциск розпочав свою катехизу з нагоди загальної аудієнції в середу, 5 червня 2024 р., яку присвятив імені, яким у Біблії названий Святий Дух. Нагадаємо, що попередньої середи він розпочав цикл роздумів про Духа і Церкву.
Як зазначив Святіший Отець, також і третя Особа Пресвятої Тройці має імʼя. Ми називаємо Її «Святий Дух», однак це вже версія, пристосована до нашої мови. Натомість іменем «Духа», яким його пізнавали перші адресати одкровення, яким до Нього зверталися пророки, псалмоспівці, Діва Марія, Ісус та апостоли є «Руах», що означає «подув», «вітер», «подих».
Значення імені в Біблії
Наступник святого Петра пояснив, що в Біблії «ім’я є настільки важливим, що майже ототожнюється з особою». Таким чином, «святити Боже ім’я» означає «віддавати шану самому ж Богові». «Воно ніколи не є просто умовним найменуванням: воно завжди щось говорить про особу, її походження чи місію. Так само і з ім’ям Руах. Воно містить перше фундаментальне одкровення про особу і завдання Святого Духа», – сказав Папа, звертаючи увагу на те, що саме спостерігаючи за вітром і його проявами, біблійні автори були проваджені до відкриття «вітру» іншої природи. І не випадково, що під час П’ятидесятниці Святий Дух зійшов на апостолів у супроводі «буйного вітру», що був немовби Його «підписом». «А що ж тоді говорить нам про Святого Духа його ім’я Руах? Образ вітру служить, перш за все, для вираження сили Святого Духа. “Дух і сила”, або “могутність Духа” – це поєднання, яке повторюється в усій Біблії. Адже вітер – це непереборна і нескорима сила. Він навіть здатний зрушувати океани», – підкреслив Святіший Отець.
Свобода Духа
Однак, як зауважив далі Папа, для повного розуміння сенсу Біблійної дісності, не можемо зупинятися лиши на Старому Завіті. Якщо ж поглянемо на Ісуса, то побачимо, що поряд з могутністю Він вказує на ще одну характерну рису вітру, якою є «його свобода». «Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа», – казав Ісус фарисею Никодимові. У цьому світлі Наступник святого Петра підкреслив, що претензія на те, щоб «замкнути Святого Духа в поняттях, визначеннях, тезах чи трактатах», як це неодноразово пробував модерний раціоналізм, означає применшувати Його до «чисто людського духу». «Однак подібна спокуса існує і в церковній сфері, і вона полягає в бажанні замкнути Святого Духа в канонах, інституціях, дефініціях», – додав Єпископ Риму, підкреслюючи, що «Дух творить і оживляє інституції», але Він сам не може бути «інституціоналізований».
Справжня свобода учня
Святий Павло навчає, що «де Господній Дух, там – свобода» (2 Кор 3,17). За словами Святішого Отця, йдеться про зовсім іншу свободу, ніж ту, що загалом мають на увазі: «це не свобода чинити що заманеться, а свобода вільно чинити те, чого бажає Бог», це свобода обирати між добром і злом, а «свобода робити добро і чинити це вільно, не з примусу». У листі до галатів Апостол писав: «Ви бо, брати, покликані до свободи; аби тільки свобода ваша не стала приводом до тілесності; але любов’ю служіть один одному» (5,13).
«Ми добре знаємо, коли ця свобода стає “приводом для тілесності”. Святий Павло подає завжди актуальний перелік: «Розпуста, нечистота, розгнузданість, ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, зависті, пияцтво, гульня і таке інше» (Гал 5,19-21). Але це також та свобода, яка дозволяє багатим експлуатувати бідних, це лиха свобода, яка дозволяє сильним експлуатувати слабких, а всім безкарно експлуатувати довкілля», – сказав Папа, додаючи, що вказівку про те, де шукати «свободу Святого Духа», що протилежна егоїзмові, нам дає Ісус, коли каже: «Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні».
About The Author
