Блаженний мученик Міхал Рапач – пастир, готовий віддати життя за овець
В суботу, 15 червня 2024 року, кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастерії у справах визнання святих, діючи від імені Папи Франциска, проголосив блаженним мучеником дієцезіального священика Міхала Рапача. Він був убитий з ненависті до віри 12 травня 1946 року біля містечка Плоки у Польщі, де був парафіяльним священиком. Беатифікація відбулася під час Святої Меси в санктуарії Божого Милосердя в Лаґевніках у Кракові (Польща).
Шлях до служіння
Блаженний мученик народився 16 вересня 1904 року в селі Тенчин Краківської архидієцезії в побожній сім’ї Яна і Маріанни. Після закінчення початкової школи в Тенчині, Міхал продовжив навчання в середній школі в Мислєніцах. У 1926 році вступив до Вищої духовної семінарії в Кракові. 1 лютого 1931 року був висвячений на священика архиєпископом Адамом Стефаном Сапєгою. Після цього був призначений вікарієм у парафії в Плоках біля Тшебіня. Через два роки його перевели на парафію в Райчі, де він служив чотири роки. Відтак, за рішенням архиєпископа Сапєги, його знову скерували до Плок, призначивши адміністратором, а згодом парохом. Там він залишався до самої смерті.
Бажання виконати Болю волю
Отець Міхал відзначався ревністю у виконанні своїх душпастирських обов’язків. Він старанно займався катехизацією дітей та молоді, провадив молитовну та молодіжну спільноти, прагнучи здійснювати релігійне, культурне та патріотичне виховання. Незважаючи на скрутне економічне становище парафії, надавав матеріальну допомогу бідним та піклувався хворими. Новопроголошений блаженний був людиною молитви та мав глибоку набожність до Пресвятої Євхаристії. Часто вночі він йшов до Церкви та довго молився перед Найсвятішими Тайнами або перед чудотворним образом Матері Божої. Побожність о. Міхала Рапача виявлялася у довір’ї до Бога та бажанні повністю виконати Божу волю у своєму священичому служінні.
Відповідати на заклик бути святими
У своїй проповіді кардинал Семераро особливо звернувся до молоді, заохочуючи їх прийняти Євангеліє Ісуса всім своїм єством, як це робив блаженний Міхал Рапач. За словами очільника Дикастерії у справах визнання святих, згаданий мученик «дозрів до найбільшої мудрості: вміння розпізнати, кому потрібно посвятити всього себе». «Великодушно відповідати на християнське покликання – це завжди відповідати на заклик бути святими, з яким Бог звертається до кожного чоловіка і кожної жінки у світі», – зазначив проповідник.
Далі кардинал підкреслив, що для отця Міхала «проповідування любові до Христа, присутнього в освяченому Хлібі, було єдиною ефективною протиотрутою проти атеїзму, матеріалізму і всіх тих світоглядів, які загрожують людській гідності», зазначивши, що «з дару Ісуса у кивоті наш новий блаженний почерпнув найбільшу любов, ту, яка не залишається паралізованою перед ненавистю й насильством».
Нагадувати про християнські цінності
Після закінчення Другої світової війни його діяльність не сподобалася комуністам, які захопили владу в країні. Він, зі свого боку, не боровся безпосередньо, ні словом, ні ділом, проти режиму. Він просто проповідував Євангеліє і нагадував про християнські цінності, що випливають з нього. Вороги віри розгледіли ефективність його душпастирського служіння і вирішили, що це загрожує їхньому впливові на суспільство, яке вони намагалися опанувати, насаджуючи атеїстичну ідеологію. Кілька разів попереджений про те, що йому винесено смертний вирок, о. Міхал залишався до кінця вірним своєму душпастирському служінні. Тим, хто повідомляв йому про загрозу, він відповідав: «Я готовий віддати своє життя за моїх овець». І так сталося: 11 травня 1946 року, незадовго до опівночі, група з 20 озброєних людей напала на парафіяльний будинок в Плоках, викрала отця і вбила його неподалік у лісі.
На завершення проповіді кардинал Марчелло Семераро сказав, що сьогоднішнє свято для Польщі є днем розради і надії. Він побажав вірним, щоб завдяки вірі й милосердю мученика Міхала Рапача відродилася їхня віра в Ісуса Христа, Спасителя світу.
About The Author
