У який колір фарбували філактерії за часів Ісуса? Дослідники спростували загальноприйняту думку

Філактерії, або тфілін, — це невеликі шкіряні футляри, в яких містяться мініатюрні пергаментні сувої з біблійними віршами. Релігійні євреї одягають їх під час ранкової молитви. Багато людей вважають само собою зрозумілим, що футляри та ремінці тфіліна завжди були чорними, як це визначено галахою (єврейським законом). Але дослідники провели ряд наукових тестів на 2000-річних футлярах тфілінів із Юдейської пустелі та виявили, що, всупереч загальноприйнятому єврейському закону, який зобов’язує фарбувати їх у чорний колір, до стародавніх тфілінів це не застосовувалося.

Як розповідає просвітницький проєкт Біблійна археологія з посиланням на провідні ізраїльські ЗМІ, згідно з новим дослідженням, філактерії, які євреї використовували на Святій Землі понад 2000 років тому, мали колір натуральної шкіри і потемніли з часом, а не були пофарбовані в чорний колір, як того вимагає галаха.

У 1949 році археологи виявили кілька шкіряних футлярів для тфілінів у печері біля Кумрану, де були знайдені перші сувої Мертвого моря. Згодом інші футляри для тфілінів були знайдені в інших печерах поблизу Кумрану, у Ваді-Мураббаат і в Нахаль-Селім, — усі в Юдейській пустелі. Ці знахідки датовані тим самим часом, що й сувої Мертвого моря, приблизно з кінця періоду Другого Храму, або два тисячоліття тому. Сухий клімат пустелі дозволив цим артефактам зберегтися протягом тисячоліть до моменту їх відкриття.

Дослідження «Чорні поверхні на стародавніх шкіряних футлярах і ремінцях для тфілінів з Юдейської пустелі: макроскопічний, мікроскопічний і спектроскопічний аналізи», присвячене аналізу 20 таких футлярів, було опубліковано 13 червня у рецензованому журналі PLOS ONE (Adler Y, Cohen-Ofri I, Maor Y, Emmerich Kamper T, Pinkas I (2024) Black surfaces on ancient leather tefillin cases and straps from the Judean Desert: Macroscopic, microscopic and spectroscopic analyses. PLoS ONE 19(6): e0303635. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0303635). Його проводили вчені з Аріельського університету, Ізраїльського управління старожитностей, Університету Ексетера (Велика Британія) та Наукового інституту Вейцмана.

«Це дуже важливе відкриття, — сказав професор Йонатан Адлер з Аріельського університету, який керував дослідженням. — Це перше наукове дослідження щодо визначення кольору тфіліна». Про це йдеться у прес-релізі Управління старожитностей Ізраїлю (Джерело: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=770711565241001&id=100069064935140&rdid=IHAJoAUCp5eCFrIH).

Заповідь про носіння тфіліну виведена з повеління, яким закінчується символ віри ізраїльського народу Шма, що проголошує віру в Єдиного Бога, любов до Нього і вірність Його заповідям: «І прив’яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов’язкою між очима твоїми» (Повторення Закону 6:8, Біблія в перекладі Івана Огієнка). Але Біблія не дає вказівок, як саме та у якій формі потрібно «прив’язати» ці слова.

Також Ісус згадує філактерії (тфілін) у Євангелії від Матвія: «Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці» (Матвія 23:5, Сучасний переклад Українського біблійного товариства).

Згідно з єврейським законом, у тфіліні зберігаються пергаментні сувої з чотирма уривками з Тори: Вихід 13:8-9; 14-16, Повторення Закону 6:6-8; 11:18-19.

Коли виникла традиція фарбувати футляр для тфіліна та ремінці, також неясно. Згідно з обговоренням у Гемарі, основоположному єврейському правовому тексті, відредагованому та складеному приблизно в 500 році нашої ери, ремені тфіліна повинні були бути чорними, але точилася дискусія щодо того, чи повинні самі футляри також бути чорними відповідно до цього рішення.

Про тфілін йдеться у Талмуді, зокрема: «Тана Раббі Йосі бен Бібі навчав: «[є вимога, щоби тфілін був] квадратний, чорний — це закон, даний Мойсею на Синаї» (Єрусалимський Талмуд, трактат Меґіла, розділ 4, галаха 9 [1a, 13]). Але, як зазначає Адлер, слово «чорний» з’являється як доповнення на верхньому краю рукопису XIII століття, і тому може не бути оригінальним для пізньоантичного тексту Талмуду. Він додає: «У Вавилонському Талмуді сказано: “Раббі Ісаак обмежує чорноту ремінцями, що було законом, даним Мойсею на Синаї”. Але [Маймонід] каже: це міцва, щоб він був чорним з естетичних міркувань».

Хоча практика фарбування ремінців і футлярів, ймовірно, виникла ще до постанови рабинів, нове дослідження допомагає визначити, коли вона могла — чи не могла — стати широко поширеною.

Як зазначив Адлер виданню Haaretz, у печерах було знайдено 25 тфілінів періоду Другого Храму. Аналізу піддали 20, і усі вони були майже однакового розміру, 17 чорних та три коричневих.

Усі тфіліни належать до Римського періоду; два, можливо, — до періоду Бар-Кохби, але решта — з Кумрану. Шкіра всіх футлярів має дуже темний, майже чорний вигляд. Я показало дослідження, шкіра взята, в основному з кіз та овець, і, можливо, трохи з корови.

Досліджуючи стародавні філактерії, вчені використовували низку сучасних методологій, включаючи мультиспектральне зображення, раманівську спектроскопію (метод неруйнівного хімічного аналізу), ATR-FTIR-спектроскопію та SEM/EDX (сканувальну електронну мікроскопію з енергодисперсійною рентгенівською спектроскопією). Результати аналізів не показали жодних ознак чорного барвника на жодному з футлярів тфілінів.

«У деяких стародавніх тфілінів шкіра має природний коричневий колір. Однак раніше вважалося, що дуже темний колір шкіри інших є результатом штучного фарбування, яке було зроблено для дотримання закону, який вимагає, щоб шкіра футлярів із тфіліну була чорною. Наші тести показали, що там, де шкіра здається темною, це є результатом природного процесу, а не навмисного фарбування», — сказав Адлер.

За словами Коен-Офрі, керівника лабораторії збереження в відділі сувоїв Мертвого моря Управління старожитностей Ізраїлю: «У стародавні часи існувало два основних способи фарбування шкіри в чорний колір. Перший використовував матеріали на основі вуглецю — сажу або деревне вугілля — для додання шкірі чорного кольору. Другий був заснований на хімічній реакції між таніном, складною органічною сполукою, яка міститься в багатьох рослинах, і оксидами заліза. Під час наших тестів ми виключили можливість того, що футляри тфілінів були пофарбовані в чорний колір за допомогою будь-якого з цих методів».

«Колір темних фрагментів, які ми досліджували, схоже, є результатом природного старіння шкіри, а не навмисного фарбування. Незначне потрапляння води в печери протягом 2000 років, коли там перебували артефакти, могло прискорити процес старіння шкіри. У минулому ми виявили, що деякі сувої Мертвого моря також пройшли подібний процес, який, на жаль, спричинив потемніння пергаменту», — пояснив доктор Йона Маор з аналітичної лабораторії Управління старожитностей Ізраїлю.

Дослідники вважають, що практика фарбування корпусів тфілінів у чорний колір, ймовірно, пов’язана з пізнішою традицією. Вони припускають, що закон, який вимагає робити тфілін чорним, можливо, не діяв у період Другого Храму, коли використовувалися стародавні тфіліни, досліджені вченими.

«Цілком ймовірно, що на початку колір тфіліну не мав ніякого галахічного значення, — сказав Адлер. — Тільки пізніше рабини постановили, що тфілін повинен бути чорним».

Навіть після того, як чорний тфілін став нормою, «галахічні авторитети продовжували обговорювати, чи є вимога фарбувати футляри для тфілінів у чорний абсолютним обов’язком чи це просто є кращим з естетичних міркувань, — сказав Адлер. — Зазвичай вважається, що єврейський закон є статичним і не розвивається. Наші триваючі дослідження стародавнього тфіліну показують, що вірно навпаки: єврейський закон завжди був динамічним».

Поки тривають дебати, традиція об’єдналася навколо чорних футлярів і чорних ремінців.

Переглянути відео про дослідження можна за посиланням https://youtu.be/Muc66DaTvf0

Олександра Обревко

За матеріалами The Jerusalem Post