Франциск про зречення Бенедикта XVI

“Бенедикт зрікся через свою чесність”, — сказав Франциск в інтерв’ю Хав’єру Мартінесу-Брокалю, представнику Ватикану для іспанської щоденної газети ABC. У понеділок римська щоденна газета La Repubblica опублікувала фрагмент книги “Il successore. I miei ricordi di Benedetto XVI” (Наступник. Мої спогади про Бенедикта XVI), виданої видавництвом Marsilio і тепер доступної в італійських книгарнях. Книга стала результатом трьох розмов між аргентинським Папою та автором, які відбулися у період із липня 2023 року до січня 2024 року.

Франциск посилається на розмову зі своїм попередником. “Одного разу ми розмовляли, і виникло таке питання. Він відчував, що сили його підводять, і це було проблемою, оскільки в липні 2013 року він мав їхати до Ріо-де-Жанейро на Всесвітній День Молоді. Його зречення було жестом щирості. Він взагалі не був прив’язаний до влади”, – зізнався Франциск.

Говорячи про можливе відречення від престолу в майбутньому, Франциск повторив, що, на його думку, це залежить від особистості. “Тепер ці двері відчинені. Це варіант, який існував завжди, але Бенедикт конкретизував його. Дехто запитує мене, чи я теж збираюся зректися. Це реальна можливість, але поки що я не відчуваю в цьому потреби”, – наголосив Папа. Про це повідомляє ekai.pl.

Потім він згадав першу зустріч із Бенедиктом XVI після обрання його на Престіл св. Петра, що відбулася в Кастель Ґандольфо: “Він сів за стіл, на якому стояла велика коробка і портфель. Він представив матеріали розслідування, проведеного трьома кардиналами у справі Vatileaks. Була задіяна справжня кліка. Були такі, які маневрували, такі, які обманювали… Серед жертв також був тодішній кардинал П’єтро Паролін, вони хотіли перешкодити його призначенню державним секретарем”, – сказав Франциск.

Він також згадав свої стосунки з особистим секретарем Бенедикта XVI, архиєпископом Ґеорґом Ґенсвайном. “Після публікації книги кардинала Роберта Сари я був змушений попросити секретаря Бенедикта про “добровільну відпустку” або “звільнення за власним бажанням”, — повідомляє Франциск. – Після цього досвіду, а також після інших, я вирішив негайно розпустити папський секретаріат. Двоє моїх секретарів співпрацюють також з іншими дикастеріями і допомагають мені лише у певні години. Вони залишаються зі мною чотири-п’ять років, а потім їх замінюють. Мати всевладного секретаря – це недобре. Бути секретарем дуже важко. Хороший секретар допомагає, не залишаючи сліду“, – сказав Святіший Отець.