Представниця Святого Престолу про заборону сурогатного материнства
Сурогатне материнство є «серйозним порушенням гідності та прав жінок і дітей», і міжнародне співтовариство «повинно почуватися покликаним замислитися над невідкладністю введення абсолютної заборони» на цю практику, як закликав Папа Франциск у своїй промові до дипломатичного корпусу в січні цього року. Насправді, «консенсус щодо рішучого негативного засудження» цієї практики поширюється в усьому світі, «також і з різних політичних, етичних та релігійних позицій». На цьому наголосила Ґабріелла Ґамбіно, заступниця секретаря Дикастерії у справах мирян, сім’ї та захисту життя, підбиваючи підсумки дискусії, що відбулася 18 червня 2024 р. в осідку ООН в Женеві.
Захід під назвою «Якою ціною? На шляху до скасування сурогатного материнства: Запобігання експлуатації та комерціалізації жінок і дітей» організували Постійне Представництво Святого Престолу при ООН в Женеві разом з фундацією «Caritas in Veritate». Він відбувся під час 56-ї сесії Ради з прав людини в Женеві за підтримки постійних представництв Італії та Суверенного військового Мальтійського ордену.
Метою зустрічі, як пояснила модераторка у вступному слові, було «замислитися над нагальністю міжнародної відповіді на явище сурогатного материнства». Усвідомлюючи той факт, що «прокреативний туризм», породжений розбіжностями в законодавствах держав щодо сурогатного материнства, «досі залишається причиною транснаціональної експлуатації жінок і дітей за допомогою цієї практики», Ґамбіно переконана, що необхідно «сприяти спільному зобов’язанню забезпечити універсальний захист гідності та фундаментальних людських прав тих, кого залучено до цієї практики».
Ватиканська чиновниця процитувала нещодавню Декларацію Dignitas infinita Дикастерії доктрини віри (квітень 2024 р.), в якій підкреслюється, що кожна дитина має право «мати повністю людське походження і […] отримати дар життя, в якому проявляється гідність того, хто дарує, і того, хто одержує». Вона вкотре наголосила, що «не всі способи зачаття є дозволеними і що не існує “права на дитину” в строго юридичному сенсі, яке могло б виправдати будь-яку прокреативну практику». Далі Ґабріелла Ґамбіно нагадала про проблеми, пов’язані з сурогатним материнством, від «деперсоналізації та процесуалізації народження» до «комерціалізації та експлуатації жінок», з одного боку, і «уречевлення дитини з іншого». Це, за її словами, «форма контрактації фундаментальних людських стосунків, призначенням яких є назавжди вплинути на ідентичність і життя залучених суб’єктів».
About The Author
