«У єдності плекайте своє сестринство», — Блаженніший Святослав з нагоди ювілею Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії
Сестри пішли за своїми людьми, які тоді не мали ні їжі, ні одягу, ні пиття, ні надії на завтрашній день. Сестри їм посвідчили: «Отець Небесний про вас дбає». Вони зберегли свій народ від того, щоб він розгубився у безкраїх світах. Такими словами Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав звернувся до Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії на відкритті ювілейного 90-го року з дня утворення Європейської Провінції Співстраждання Матері Божої.

Про це повідомляє Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Щоб відзначити урочисту подію, цього дня в Архикатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового, що у м. Івано-Франківськ, чисельно зібралися сестри-монахині Згромадження, єпископи Української Греко-Католицької Церкви з усього світу, духовенство та монашество інших Згромаджень нашої Церкви, а також вірні.
Звертаючись до присутніх у часі Архиєрейської Божественної Літургії з проповіддю, Блаженніший Святослав відзначив, що після свята Зіслання Святого Духа святе Євангеліє кожного дня подає нам для духовної поживи слова Христа з Нагірної проповіді: «Вживаючи сучасну богословську мову, ми споглядаємо керигму з уст самого Христа. Він проголошує правила життя у Царстві Небесному тут, на землі, між Своїми учнями. І те, що Він каже, є відповіддю на наші сучасні пошуки у часі війни — і духовні, і суспільно-політичні. Ми сьогодні чуємо запевнення Ісуса Христа про те, що Бог дбає про Своїх людей. Каже Він: „Не журіться!“. „Не журіться завтрашнім днем“ — як багато ми журимося про те, чи буде в нас той завтрашній день».
«Каже Христос: „Досить дневі його власного лиха“. Але ця певність, яку проголошує Христос, не є звичайним квієтизмом чи людською байдужістю. Ні! Це проголошення серцевини християнської віри в Бога Отця, який знає потреби людини ще перед тим, як вона відкриє свої уста в молитві-проханні до Нього. Про що ж тоді треба журитися? Сьогодні Христос чітко скеровує всі наші зусилля в певному напрямку — шукайте насамперед Царства Небесного, його справедливості, а все інше вам додасться. „Шукайте Царства Небесного“ — це дуже динамічна фраза», — мовив Предстоятель.
«Шукання — це вічний процес, яким Господь притягує людину до Себе, заглиблює її у Своє таїнство життя. Живого Бога, присутнього між нами, ми повинні кожного дня шукати перш за все. Можливо той пошук заведе нас кудись, куди ми до цього часу й не думали йти. Ангел може переорієнтувати нашу увагу на те місце, де сьогодні перебуває Христос. Ми покликані Його знаходити кожного дня. Не просто шукати Царства Небесного, а шукати його справедливості. Вона не має нічого спільного з юридичними нормами, йдеться про святість життя, про праведність», — додав він.
Відтак архиєрей закликав кожного перш за все постійно шукати святості самого Бога, яка є ознакою присутності Царства Небесного між нами вже і тут: «Його шукайте й проповідуйте там, де ваша присутність є найбільш потрібною. Ці слова, заклик рухатися, шукати й знаходити, особливо відкривають глибинний зміст тієї події, яку ми з вами сьогодні зібралися святкувати, і в цій події шукати Христа».
Згодом Глава УГКЦ наголосив, що 90-літній ювілей утворення Європейської Провінції Співстраждання Матері Божої Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії — це вшанування події, яка пов’язана з відповіддю нашої Церкви на феномен глобалізації української громади: «Тільки уявіть собі — з тогочасної Австрійської імперії хвилі українців почали роз’їжджатися по різних куточках земної кулі. Ця хвиля, яка відносила наших братів і сестер до Канади, США, Бразилії та Аргентини, створила цілком інші умови існування української громади. Сьогодні звичним є поняття „світового українства“, тоді ж воно лише формувалося. Наша Церква була першою, яка заопікувалась своїм народом на глобальному рівні. За нашими емігрантами пішли наші сестри-монахині».
Пригадуючи історію створення та служіння Згромадження, Патріарх зауважив, що в умовах поневірянь українців закордоном, монахині стали надійною підтримкою для свого народу: «Сестри пішли за своїми людьми, які тоді не мали ні їжі, ні одягу, ні пиття, ні надії на завтрашній день. Сестри їм посвідчили: „Отець Небесний про вас дбає“. Вони зберегли свій народ від того, щоб він розгубився у безкраїх світах».
А відтак додав: «На тій Капітулі сестри вчинили пророчий жест — зняли свої обручки й переплавили їх на єдину Євхаристійну чашу. І таким чином показали: „Ми у Христі є єдиною родиною сестер глобальної Української Греко-Католицької Церкви“. Можливо, ця подія 1934 року на десятиліття випередила єднання українців у своїй єдиній Церкві. Бо не було іншої інституції, яка була б фундаментом, основою та осердям світової української громади».
Насамкінець Предстоятель подякував сестрам за наслідування поклику їхніх великих попередниць та побажав постійно зростати у єдності: «Тільки у єдності є сила народу, бо вона є плодом діяння Святого Духа. Сьогоднішня подія є величезним знаком надії для глобальної Української Греко-Католицької Церкви патріаршої гідності третього тисячоліття. Дорогі сестри, ви сьогодні є пророчими устами Божого люду».
«Христос є там, де найбільше болить. Там шукайте Царства Небесного й Воскреслого Христа, тоді лишитеся собою та збережете свою ідентичність. У цій єдності плекайте своє сестринство», — побажав Блаженніший Святослав.