Єпископ Собіло: величезна жертва повинна привести до великої перемоги в Бозі

Ділячись у коментарі для Радіо Ватикану – Vatican News думками про поточну ситуацію в Україні, єпископ Ян Собіло із Запоріжжя закликає до ще більшої молитви. Без сумніву, як зазначає він, військова допомога потрібна, але перемога – в руках Бога.

В християнській духовності важливе місце займають паломництва. Особливо це стає актуальним у літній період. Залишити буденні зручності та труднощі, обравши виклики, пов’язані з ближчою чи дальшою подорожжю до якоїсь святині, присвятивши час на те, щоб зосередити думку на духовних переживаннях, – це цінний досвід у мандрівці віри. Сьогодні в Україні з причини війни не всі мають можливість взяти участь у прощі, але можемо ствердити, що в цей час увесь народ здійснює багаторічне «паломництво» Хресної дороги. З такою думкою погоджується владика Ян Собіло, Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії, який у липні 2022 року повинен був очолити ювілейне – двадцять п’яте – паломництво Мелітополь-Запоріжжя.

«Те, що ми переживаємо, те, як люди тепер страждають, сім’ї, які чи втратили сина або чоловіка, чи мають тепер поранених, все це – особлива жертва, можна навіть сказати, що це щось більше, ніж паломництво. Тому що це така жертва, з якою ти йдеш не якихось п’ять-десять днів, а йдеш місяці та роки в цьому стражданні», – зазначає ієрарх у коментарі для нашої редакції. Єпископ, який мешкає у Запоріжжі, розповів, що знає багатьох людей, які жертвують свій біль за перемогу України, зокрема, й поранені ветерани, які мають досвід віри.

«Так, у Запоріжжі в 2022 році мало бути 25-е паломництво Мелітополь Запоріжжя, що триває вісім днів, але воно не відбулося ні в 22-му, ні в 23-му, і в 24-му його не буде. Мелітополь перебуває під окупацією, і не знаємо, чи воно буде найближчим часом. Але віримо, що Мелітополь колись знову повернеться в Україну. Й знову паломники цілий тиждень, вісім днів, будуть йти з Мелітополя степами Запоріжжя, прямуючи до санктуарію Бога Отця Милосердного», – ділиться своїми сподіванням владика, зазначаючи, що тепер люди переживають це паломництво духовно, молячись у період його проведення: воно вирушало в останню неділю липня та тривало до першої неділі серпня.

«Люди пам’ятають, і в цьому часі приходять до храму, моляться, а якщо не можуть приїхати, бо з транспортом близько лінії фронту буває по-різному, то маю свідчення, що в своїх домівках разом моляться Розарій, просячи Бога про закінчення війни, і щоб це духовне паломництво принесло духовне збагачення не тільки нам тут, в Україні, але й цілому світові. Так, війна триває в Україні, але вона має вплив на ввесь світ, бо міняється бачення. Ввесь світ, особливо великі політики, вже по-іншому тепер дивляться на геополітичну ситуацію, в якій ми живемо», – зазначає єпископ Ян Собіло.

Ділячись думками про ситуацію в дієцезії, яка охоплює сім східних областей України, єпископ із Запоріжжя зазначає, що незважаючи на величезну жертву, яку несе народ, що також виявляється у численних смертях і пораненнях, Україна не піддається. «І тут не йдеться про те, щоб утримати один чи другий кілометр, але про цивілізацію в позитивному значенні, про християнську цивілізацію, яка є під загрозою», – підкреслює він, висловлюючи переконаність у тому, що Україна має велику силу духу, і потрібна не лише військова допомога, але ще більше молитви. Ієрарх розповів, що чує від воїнів, які приїжджають з передової, що вони відчувають цю підтримку, але говорять, що потрібна ще більша молитовна солідарність.

«На початку війни ця солідарність була величезна. Тепер багато людей шукають більш мілітарних можливостей на перемогу, але нам треба пам’ятати, що Бог, якщо ми Його будемо просити всі разом на колінах, через глибоку молитву і піст, може зробити так, що за один день ця війна закінчиться. Так, військова допомога потрібна, але Україна переможе міццю з неба, яка буде дана від Господа», – наголошує владика Ян Собіло, переконаний у тому, що величезна жертва українського народу, яку бачимо на кладовищах, всіяних прапорами, що майорять на могилах героїв, яку зустрічаємо в особах поранених ветеранів, «приведе до великої перемоги» в Бозі.