Німеччина: суд виправдав фармацевта, який відмовився продавати таблетку “наступного дня”

Берлінського фармацевта, який через свої релігійні переконання відмовився продавати таблетки “наступного дня”, визнали невинним. Андреас Керстен не погодився на зберігання та торгівлю таблетками з огляду на свободу совісті. З 2018 року Берлінська Фармацевтична Палата вела справу проти фармацевта та тодішнього власника аптеки Undine. У 2020 році Берлінський Адміністративний Суд виправдав фармацевта, ствердивши, що він мав право керуватися своїм сумлінням. Палата оскаржила це рішення. Однак у 2024 році суд залишив у силі виправдання Керстена. У Німеччині це перше рішення, в якому суд підтвердив право фармацевта на свободу совісті.

Берлінський Адміністративний Суд виніс рішення, яке викликало бурхливу дискусію щодо балансу між професійними обов’язками та особистими переконаннями в контексті свободи совісті. Суд залишив у силі виправдувальний вирок щодо Андреаса Керстена, який посилався на свободу совісті, і таким чином відхилив апеляцію Фармацевтичної Палати в повному обсязі та зобов’язав її сплатити судові витрати. Це рішення стосувалося справи фармацевта, який відмовився продавати таблетки “наступного дня” через свої особисті релігійні переконання (він називає себе “ревним католиком”). Ба більше, він запропонував клієнтці pro-life флаєр, а його аптека була відома своєю кампанією проти протизаплідних та ранньоабортивних засобів, через що він став мішенню для нападок лівих активістів. Андреас Керстен відмовився продати клієнтці таблетку “наступного дня”, аргументуючи це тим, що продаж такого препарату суперечить його релігійним і моральним переконанням. Про це повідомляє KAI.

Керстен, фармацевт і колишній власник аптеки Undine, з 2018 року є об’єктом професійного провадження, яке проводить Берлінська Фармацевтична Палата у зв’язку з використанням його права на свободу совісті. У листопаді 2019 року Керстен отримав позитивне рішення Палати Професійних Претензій при Берлінському Адміністративному Суді, яка тоді постановила, що фармацевти мають право керуватися своєю совістю.

У 2020 році суд виніс виправдувальний вирок щодо фармацевта. Однак Керстену довелося довго чекати остаточного розв’язання справи, оскільки Фармацевтична Палата оскаржила це рішення. У 2024 році було винесено рішення, яким Берлінський Адміністративний Суд підтвердив виправдувальне рішення щодо Керстена.

Берлінський суд визнав фармацевта невинним, зазначивши водночас, що в принципі відмова продавати таблетку “наступного дня” не була обґрунтованою і що кожен фармацевт повинен виконувати свої професійні обов’язки, які включають надання покупцям легально доступних ліків (до яких відноситься і таблетка “наступного дня”). Суддя зазначив, що Андреас Керстен і будь-який фармацевт, який не може узгодити відпуск певних ліків зі своїм сумлінням, повинні покинути свою професію.

Рішення суду ґрунтувалося на чинному законодавстві та нормах щодо відповідальності фармацевтів. Ці закони гарантують, що всі громадяни мають доступ до необхідних ліків і лікування без дискримінації. Водночас Основний закон ФРН (Конституція) у ст. 4 п.1 говорить, що “свобода віросповідання, свобода совісті та свобода релігійних переконань і світогляду є непорушними”. Крім того, конструкції щодо клаузули совісті відображені в німецькому Законі про уникнення та подолання конфліктів, пов’язаних із вагітністю, та в Законі про захист ембріонів.

Досі, окрім цієї справи, жоден німецький суд не виніс рішення щодо захисту сумління фармацевта, тому це рішення має значний вплив на долю фармацевтів у Німеччині. Тож це рішення є прецедентом і підтверджує можливість посилатися на свободу совісті в Німеччині, незважаючи на застереження судді щодо “переваги виконання професійних обов’язків” над власною совістю.

“Я відчуваю полегшення від того, що суд відхилив санкцію, якої вимагала щодо мене Фармацевтична Палата. Я став фармацевтом, аби пропагувати та зміцнювати здоров’я і навіть рятувати життя. Я не можу узгодити продаж т. зв. таблетки “наступного дня” зі своїм сумлінням через можливість обірвати людське життя, навіть передчасно. Суд першої інстанції спочатку погодився з моєю позицією, не знайшовши провини в моєму спротиві сумління. Але, незважаючи на те, що мене виправдали, я вражений аргументацією, що загалом заперечує нашу свободу совісті. Тепер фармацевти можуть бути змушені залишити улюблену професію лише тому, що вони залишилися вірними своїм переконанням”, –прокоментував Андреас Керстен.

“Примушування людей діяти всупереч їхнім глибоко вкоріненим переконанням викликає етичні сумніви щодо автономії та поваги до сумління. У різних країнах існують різні підходи до балансу між професійними обов’язками та свободою совісті, але в більшості європейських країн існує свобода совісті. Рішення може створити прецедент для подібних справ у майбутньому, вплинувши на те, як суди братимуть до уваги особисті переконання, а також під час виконання професійних обов’язків”, – зазначає Юлія Ксьонжек із Центру Міжнародного Права Ordo Iuris.