В Єрусалимі знайдена масивна фортифікаційна споруда, яка захищала правитіелів Юдеї

Ізраїльські археологи виявили монументальну оборонну систему в Місті Давида в Єрусалимі, розгадавши 150-річну загадку щодо північних укріплень стародавнього міста. Вражаюча споруда з глибоким, широким ровом, вирубаним у скелі, фактично розділяла Єрусалим на дві окремі зони та захищала його правителів протягом століть.

 

У Місті Давида в національному парку «Стіни Єрусалима» під час розкопок стоянки Ґіваті археологи з Управління старожитностей Ізраїлю та Тель-Авівського університету виявили величезний рів глибиною щонайменше дев’ять метрів і шириною щонайменше 30 метрів.

 

Про це розповідає просвітницький проєкт Біблійна археологія з посиланням на Israel Antiquities Authority.

 

Докладніше про дослідження йдеться у статті An Early Iron Age Moat in Jerusalem between the Ophel and the Southeastern Ridge/City of David. Yuval Gadot, Efrat Bocher, Liora Freud & Yiftah Shalev. Tel Aviv. Journal of the Institute of Archaeology of Tel Aviv University. Volume 50, 2023 — Issue 2. (Джерело: https://www.tandfonline.com/…/10…/03344355.2023.2246811).

 

Рів, утворений масштабними кар’єрами, створив величезний канал, що відокремлював Місто Давида від Храмової гори та району Офель. Перпендикулярні скелі по обидва боки рову робили його непрохідним. Спочатку призначення цієї споруди було незрозумілим, але подальші розкопки та співставлення з минулими відкриттями допомогли побачити її як північну лінію укріплень нижнього міста.

 

За словами керівників розкопок професора Юваля Ґадота з кафедри археології та стародавніх культур Близького Сходу Тель-Авівського університету та доктора Їфтаха Шалева з Управління старожитностей Ізраїлю, «невідомо, коли спочатку був вирубаний цей рів, але дані свідчать про те, що він використовувався протягом століть, коли Єрусалим був столицею Юдейського царства, починаючи з царя Йосії, протягом тих років рів відокремлював південну житлову частину міста від правлячого Акрополя на півночі міста, де знаходилися палац і Храм».

 

Створення рову було великомасштабною, монументальною операцією, спрямованою на зміну та модифікацію природного рельєфу, щоби продемонструвати владу правителів Єрусалима і справити враження на тих, хто заходив у його ворота. На думку дослідників, цей захід, який потребував значних інженерних навичок та ресурсів, підкреслював силу та міць правителів міста того часу.

 

Протягом останніх 150 років дослідники та археологи робили численні спроби простежити маршрут північного укріплення Єрусалима, але остаточно це було виявлено лише зараз, під час розкопок стоянки Ґіваті. Ці розкопки проводяться в Місті Давида під керівництвом Управління старожитностей Ізраїлю та Тель-Авівського університету та фінансуються Фондом Міста Давида.

 

За словами професора Юваля Ґадота, керівника розкопок з кафедри археології та давніх близькосхідних культур Тель-Авівського університету, «після вражаючого відкриття ми переглянули звіти про минулі розкопки, написані британським археологом Кетлін Кеньон, яка проводила розкопки в Місті Давида у 1960-х роках, у районі, розташованому трохи на схід від сучасної стоянки Ґіваті. Нам стало ясно, що природна скеля схиляється на північ у місці, де вона природно мала підніматися. Кетлін Кеньон думала, що це природна долина, але тепер виявилося, що вона знайшла продовження рову, вирубаного на захід. З’єднання двох розкопаних ділянок створює глибокий і широкий рів, який простягається щонайменше на 70 метрів із заходу на схід». Він додає, що «ця вражаюча знахідка відкриває нову дискусію про терміни з біблійної літератури, які посилаються на топографію Єрусалима, наприклад, Офель і Мілло».

 

Доктор Їфтах Шалев, директор розкопок від імені Управління старожитностей Ізраїлю, вказує на те, що «дата створення рову невідома. Такі значні плани будівництва та розробки каменоломень в Єрусалимі зазвичай датуються середньою бронзовою добою — приблизно 3800 років тому (початок 2-го тисячоліття до н. е.). Якщо рів був прорубаний у цей період, то його метою було захистити місто з півночі. У будь-якому випадку, ми впевнені, що він використовувався за часів Першого Храму, в часи Юдейського царства (дев’яте століття до нашої ери), тож він створив чіткий буфер між житловим містом на півдні та верхнім містом на півночі».

 

Стародавній Єрусалим був побудований на вершині вузького і крутого хребта, що розширювався через пагорби та долини, які розділяли його на окремі частини, що ускладнювало перехід від однієї частини до іншої. Тому не дивно, що багато царських будівельних заходів в Єрусалимі були пов’язані з необхідністю зміни рельєфу. Наприклад, у Першій книзі Царів згадується подібна дія, яку виконав цар Соломон: “Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька” (1 Царів 11:27).

 

Тепер стає зрозуміло, що протягом усієї залізної доби місто було розділене принаймні на дві окремі частини. Цей поділ зберігся також протягом перського та елліністичного періодів.

 

За словами Елі Ескусідо, директора Управління старожитностей Ізраїлю, «Розкопки в Місті Давида ніколи не перестають дивувати; знову виявляються відкриття, які проливають нове та яскраве світло на біблійну літературу. Коли ви стоїте на дні цих гігантських розкопок, оточені величезними тесаними стінами, неможливо не сповнитися подиву та вдячності тим стародавнім людям, які приблизно 3800 років тому буквально рухали гори та пагорби».

 

Дізнатися більше про знахідку можна, переглянувши відео за посиланням:

Олександра Обревко