Кардинал Мюллер: Я не розчарований тим, що Америка обрала Трампа

Місцеві католики зіграли значну роль у перемозі Дональда Трампа на американських виборах. 56 відсотків з них проголосували за нього. Колишній префект Конгрегації Доктрини Віри кардинал Герхард Людвіг Мюллер, який дав інтерв’ю італійській щоденній газеті «Il Tempo», не розчарований їхньою позицією.

Il Tempo: Чи очікували Ваше Високопреосвященство, що голоси американських католиків допоможуть Трампу повернутися в Білий дім?

Кардинал Герхард Людвіг Мюллер: Так. Мені було зрозуміло, що позиція щодо етичних питань буде вирішальною для католицького електорату, оскільки Камала Гарріс була кандидатом, який рішуче виступав проти життя. Рекомендованим критерієм залишається голосування за політиків, які виступають за життя.

Як Ви оцінюєте президентство другого католика в Білому домі?

– Негативно. Недостатньо представляти себе католиком, якщо потім проводити антихристиянську політику.

Що сталося б у Сполучених Штатах, якби Гарріс перемогла?

– З її боку була схильність до тоталітаризму. Існував би реальний ризик створення держави, готової визначати межі релігійної свободи. Не можна керувати за допомогою ідеології, як зробила би Гарріс. Держава — не божественна інституція, і ми на світі не для того, щоб їй служити.

Чи мали Ви можливість зустрітися з новообраним президентом під час поїздок до Америки?

– Так, одного разу близько двох років тому. Під час нашої зустрічі він висловив свою повагу до католицької віри.

Обраний президент не є католиком, але віце-президент Дж. Д. Венс є католиком

– Я теж з ним зустрічався. Він розповів мені про свій особистий життєвий шлях і складну сімейну ситуацію, яку описав в «Американській елегії». Венс зізнався мені, що саме його зустріч з католицизмом дозволила йому подолати проблеми, які він мав з дитинства.

Святий Престол холодно відреагував на результати виборів. Кардинал Паролін нагадав про розбіжності у поглядах між Трампом і Папою Римським щодо міграційної політики…

– Церква має захищати людську гідність усіх людей, у тому числі нелегальних мігрантів. Однак важливо пам’ятати, що ніхто не має права жити там, де хоче. Втручання в нелегальну імміграцію зовсім не суперечить правам людини.

Чи репатріація нелегальних іммігрантів є антихристиянською практикою?

– Абсолютно ні. Перед обличчям нелегальної імміграції держава має право повертати людей до країн походження, якщо їм там не загрожує втрата життя. Ми повинні допомагати країнам, що розвиваються, але ми не можемо думати, що, наприклад, все населення Африки може переїхати до Європи, щоб вирішити існуючі проблеми. Держава має право захищати свої кордони і відновлювати верховенство права. Тих, хто гине в морі і опинився в кризі, треба врятувати, але правила щодо встановленої легальної імміграції — це зовсім інша справа.

До речі про Європу: прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні закликала європейських колег не боятися Трампа. Чи Ви з цим погоджуєтесь?

– Дуже дивно, що вони бояться Трампа, а не диктаторів! Чи не приймають голосування у вільній країні? Мелоні сказала добре, але я не здивований: вона дуже розумна і розважлива жінка. Тому вона дуже популярна в Італії.

Мелоні, як і Трампа, також критикували за її ідеї щодо нелегальної імміграції. Що Ви думаєте з цього приводу, Ваше Преосвященство?

– Уряд відповідає за територію Італії. Тому вона має право вирішувати проблеми, пов’язані з масовою імміграцією, усіма законними засобами. Повторюю: немає природного права жити там, де ми хочемо.

Повертаючись до Америки: як Ви оцінюєте звичку Трампа згадувати про Бога як під час виборчої кампанії, так і відразу після перемоги?

– Говорити про Бога в публічній дискусії – це не інструменталізація. Я віддаю перевагу публічним діячам, які у своїх промовах посилаються на Бога, ніж тим, хто натомість поводиться так, ніби вони є богами або ніби їхня партія є богом.

Джерело: КАІ