Папа Бенедикт XVI про теологію і комунікацію

Б16 теол-і-комун

Яким бачив світ Бенедикт XVI? Що відрізняло його теологію? Як Папа, він стверджував, що справжнє оновлення Церкви полягає в раціональному скороченні різних перебільшень, принесених часом.

Теологія та комунікація Папи Бенедикта XVI обертаються навколо мудрості. Слово «мудрість» не котується на біржі сучасної мови. Воно здається старомодним і легко стає предметом іронії чи сарказму. Іноді можуть навіть хвалитися, що й на старість не стають мудрішими.

Натомість Папа Бенедикт XVI – дивлячись на Церкву з європейської перспективи – наголошував на цінності, яка перебуває в кризі, і підкреслював фазу занепаду її діяльності. Тому що бракує духовної динаміки та духовного пробудження, а повсякденне життя все більше нагадує добре керовану корпорацію, а не спільноту, яка наголошує на зрілості серця. Тож цей занепад – якщо не настане це пробудження – прискориться різними сучасними тенденціями в теорії пізнання. Папа нагадував про небезпеку віри в перспективі правдивого і фальшивого оновлення християнства. Він зазначав, що справжнє оновлення Церкви полягає в розумному відсіканні різноманітних перебільшень, принесених часом. Тому, читаючи папський заповіт від 2006 року, варто звернути увагу на те, що Святіший Отець подякував своїм батькам, сестрі та братові за їхню любов, даючи зрозуміти, що сім’я на всіх широтах стає точкою відліку.

У цьому контексті Папа Ратцінґер, аналізуючи виклик дому під назвою Європа, вважав, що світ цінностей перебуває на межі краху. Таким чином Європа паралізована колапсом кровоносної системи. Це можна побачити, наприклад, у підході до релігії. Коли ображають Коран та іслам, той, хто ображає, підлягає покаранню. Коли висміюють віру Ізраїлю, юдаїзм та його великих діячів, покарання стає очевидним. Але коли Христос і християнство стають жертвою насмішників, тоді право на свободу поглядів підтримується як найвище благо.

Тому, з одного боку, свобода думки не може порушувати права людини, а з іншого боку, здоровим проявом мультикультуралізму є «виходити з повагою до того, що святе для інших, але ми можемо це зробити лише тоді, якщо святість– Бог – не чужа нам самим». Ідеться про те, що Європа — це не лише континент, а насамперед дім, у якому свобода знаходить своє найглибше значення в тому, що вона є духовною батьківщиною. Усвідомлюючи це, варто роздумати про папську теологію та папську комунікацію, тому що Папі Ратцінґеру притаманна легкість у комунікуванні теології, а його послання було зрозумілим і дуже цікавим.

Тому друга річниця смерті Скромного Трудівника у Винограднику Господньому стала чудовою нагодою видання книги «Теологія і комунікація. У другу річницю смерті Папи Бенедикта XVI» за ред. о. проф. Роберт Ненцка та Йоанни Собчик-Пайонк польським видавництвом Arsarti.

Без сумніву, згадуючи Папу Ратцінґера, варто роздумати над актуальністю папського послання, яке не втрачає своєї автентичності та глибини, та по-новому задуматися над станом власної душі та станом душі Європи та світу.

За матеріалами deon.pl.

About The Author