У Лурді визнано чудо оздоровлення

Антонію Рако, 67-річну італійку, яка роками страждала від невиліковного нейродегенеративного захворювання, офіційно представили медіям 25 липня в Лурді, де її зцілення визнали чудом за приписують заступництву Богородиці з часів об’явлень 1858 року.

У 2006 році жінці поставили діагноз захворювання рухових нейронів – бічний аміотрофічний склероз (БАС). Оздоровлення пацієнтки, з огляду на те, що хвороба невиліковна та прогресуюча, не піддавалося жодним медичним поясненням.

БАС – медично невиліковна хвороба

Портал National Catholic Register 26 липня повідомив, що чудо, вперше оголошене санктуарієм у Лурді 16 квітня, було визнано після 16 років медичних, канонічних та душпастирських досліджень. Рако, мати та активна парафіянка з Базилікати на півдні Італії, багато років страждала на бічний аміотрофічний склероз (БАС). Це невиліковне, прогресуюче захворювання, що призводить до руйнування клітин передніх рогів спинного мозку, ядер черепних нервів довгастого мозку та нейронів пірамідного шляху.

Голос: «Не бійся!»

У 2009 році італійка вирішила взяти участь у паломництві до Лурду і там благати у Матері Божої зцілення. «Я мріяла побувати в цьому місці з дитинства», – згадала вона. Це бажання здійснилося того літа, коли вона та її чоловік Антоніо вирушили до санктуарію на півдні Франції разом із Unitalsi, італійським товариством, яка організовує паломництва для людей з інвалідністю. Але подорож виявилася не такою, як вона уявляла: вона прибула в інвалідному візку, маючи труднощі з диханням і ковтанням.

На другий день волонтери санктуарію відвели її до лазень. «Ми молилися разом. Потім я почула гарний молодий жіночий голос, який тричі промовив: «Не бійся!»», – розповіла вона на прес-конференції в Лурді, на якій були присутні церковні та медичні представники.

Уперше за багато років вона самостійно встала з інвалідного візка

Рако мала білу вуаль та була вдягнута форму Госпітальєрів Лурду – волонтерів, до яких вона сьогодні належить, допомагаючи хворим з тією ж турботою, яку їй виявляли тоді. Вона описала раптовий, різкий біль у ногах, коли їх занурювали у воду, ніби «хтось їх у мене забрав». Однак вона нікому не розповіла про те, що сталося, і повернулася додому на інвалідному візку. Саме там, у вітальні, з чоловіком, вона знову почула той самий голос, що наказував їй: «Скажи йому! Поклич його!» Вона слухняно покликала чоловіка, який саме зайшов на кухню. «Щось трапилося», – сказала хвора жінка. У той момент, уперше за багато років, вона самостійно встала з інвалідного візка. Вони обійнялися й розплакалися, зрозумівши, що Антонія зцілилася.

Хоча жінка була сповнена радості, спочатку вона не знала, як розповісти про свій досвід. Зрештою, вона довірилася священнику з єпархії Турсі-Лагонегро в Базилікаті, який порадив їй пройти медичне обстеження. Невдовзі після цього її відвідав архиєпископ Франческо Скантоніо Ноле, який був єпископом Турсі-Лагонегро у 2000-2001 роках і який того року супроводжував паломництво. Вислухавши її історію, він сказав: «Антонієтто, Господь прийшов у твій дім і дав тобі дар, але цей дар не лише для тебе. Це дар для всіх нас».

Шлях до визнання чуда тривав кілька років і включав детальні медичні обстеження та висновки експертів. «БАС не лікується», – зазначив професор Вінченцо Сілані, провідний італійський невролог, який брав участь у дослідженні та був одним із тих, хто підтвердив як діагноз, так і незрозуміле одужання Рако. Відомо, що пацієнти з БАС із кожним днем стають дедалі менш функціональними.

Чудо: раптове, повне, тривале та медично незрозуміле зцілення

Доктор Алессандро Де Францискіс, лікар-резидент у санктуарії в Лурді, нагадав, що Церква визнає зцілення чудесним лише тоді, коли воно раптове, повне, тривале, медично незрозуміле і не є результатом лікування чи поступового покращення. Ці критерії, які діють і сьогодні, вперше визначив кардинал Просперо Ламбертіні (1675-1758), пізніше Папа Бенедикт XIV.

Обговорення в Міжнародному Медичному Комітеті Лурду (CMIL) спочатку були безрезультатними, коли випадок вперше було представлено у 2019 році. Однак нові міжнародні рекомендації щодо діагностики БАС, оголошені у 2020 році, дозволили провести оцінку заново. У 2023 році професор Сілані знову оглянув Рако в Мілані та підтвердив її повне одужання.

Зрештою, у листопаді 2024 року відбулося таємне голосування серед 21 члена CMIL у Лурді: 17 проголосували за визнання раптового, тривалого та незрозумілого зцілення, що відповідає вимозі двох третин голосів, передбаченій критеріями Церкви. Після позитивного медичного висновку справу було передано чинному (з 2016 року) єпископу рідної єпархії Рако – Вінченцо Карміне Орофіно, який офіційно визнав чудо 16 квітня цього року.

Єпископ Тарбський і Лурдський Жан-Марк Мікас, який брав участь у науковому процесі без права голосу, високо оцінив ретельність і прозорість медичних дискусій. «Найбільше мене вразила свобода експертів, які були там не для того, щоб захищати якусь справу, а для того, аби шукати правду», – сказав він. Він також нагадав, що чуда ніколи не нав’язують комусь віри.

Наприкінці пресконференції настоятель санктуарію о. Мішель Добан висловив своє глибоке зворушення та вдячність, додавши, що для нього було честю сповістити про чудо під час молитви на вервиці о 10:00 та 18:00 у Великий Четвер, 17 квітня, за кілька хвилин до його урочистого оголошення в катедрі у Турсі-Лагонегро. – Ми часто говоримо: «Якби я побачив чудо, я б повірив». Але правда полягає ось у чому: «Якщо я вірю, я можу бачити чуда». Це зцілення — не просто історія з минулого. Це живе свідчення, яке продовжує приносити плоди, наголосив настоятель санктуарію в Лурді.