Вірменія: архиєпископа засудили до двох років ув’язнення

3 жовтня вірменський суд засудив архиєпископа Мікаеля Аджапаяна, який очолює Гюмрійську та Ширакську єпархію Вірменської Апостольської Церкви, до двох років позбавлення волі. Прокуратура звинувачує архиєпископа у публічних закликах до захоплення влади та насильницькому поваленні уряду. 24 вересня суд визнав його винним. Звинувачення стосується частини 2 статті 422 Кримінального кодексу Вірменії, яка, зокрема, охоплює публічні заклики до захоплення влади або порушення конституційного ладу. Архиєпископ та церковна влада заперечують звинувачення, стверджуючи, що вирок політично мотивований, повідомляє KAI.

Вірменська Апостольська Церква назвала вирок, який, як повідомляється, досі перебуває на стадії оскарження, формою політичних репресій. Вона наголосила, що суд «порушив фундаментальні принципи правосуддя» і що з самого початку було очевидно, «що кримінальне переслідування глави Гюмрійської та Ширакської єпархії було політично мотивованим». За словами Церкви, вирок був «несправедливим» і продемонстрував «антицерковну кампанію» з боку влади, яка порушила принципи свободи слова та віросповідання, заборони дискримінації та безпосередньо підірвала демократичний лад.

«Ми рішуче засуджуємо цю кричущу несправедливість і підтверджуємо, що Святий Престол Ечміадзіна продовжуватиме прагнути відновлення прав архиєпископа Мікаела Аджапаяна, зокрема шляхом міжнародних правових дій», – заявили представники Церкви.

Адвокат архиєпископа Аджапаяна, Ара Зограбян, також назвав вирок «відвертим політичним замовленням», повідомляє платформа arka.am. Зограбян розкритикував суддю за те, що він посилався на статтю 442 Кримінального кодексу (незаконна підприємницька діяльність державного службовця) під час оголошення вироку, хоча спочатку звинувачення ґрунтувалися на статті 424 (публічне підбурювання до захоплення влади).

Адвокат наголосив, що його клієнт не вчинив жодних дій, що підпадають під жодну з двох вищезгаданих статей. Архиєпископ Аджапаяна не закликав до зміни уряду чи повалення конституційного ладу. Звинувачення, висунуті проти нього, були лише вираженням його особистої думки та не можуть вважатися закликом до дії. Тепер вони подадуть апеляцію, а також передадуть справу до Європейського Суду з Прав Людини.

Конфлікт між Церквою та урядом триває

Ця справа є частиною ширшого спору між Вірменською Апостольською Церквою та урядом прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, в якому вже було заарештовано кількох відомих священнослужителів за нібито заклики до насильницького перевороту. Окрім архиєпископа Аджапахяна, який перебуває у в’язниці з червня, під вартою також перебуває Вірменсько- Апостольський архиєпископ Тавуша, Баграт Галстанян, який очолював антиурядові вуличні протести минулого року, проти нього відкрито кримінальне провадження.

Вірменія зараз переживає серйозні внутрішньополітичні потрясіння. Відбуваються демонстрації проти політики прем’єр-міністра Пашиняна. Однією з провідних фігур цього протестного руху є архиєпископ Галстанян.

Конфлікт глибоко вкорінений у політичній реорганізації Вірменії після війни в Нагірному Карабаху (Арцаху). Роками церковні лідери критикували готовність уряду до компромісу з Азербайджаном без рішучої підтримки прав та повернення переміщених вірмен з Карабаху. Церква вважає, що недостатня відданість справі звільнення вірменських військовополонених та нездатність захистити християнську культурну спадщину в регіоні призвели до зростаючого відчуження між Церквою та державою.

Глава Вірменської Апостольської Церкви, Католікос Гарегін II, чітко висловив позицію Церкви: у заяві з нагоди Дня Незалежності Республіки Арцах 2 вересня він назвав військовий наступ Азербайджану «геноцидом», який призвів до повного знелюднення регіону, переважно населеного вірменами. Він нагадав про жертви серед вірмен, руйнування церков та взяття заручників Азербайджаном.

Тоді Католікос Гарегін II закликав до єдності вірменської нації, збереження національної ідентичності та зміцнення державності – у поєднанні з надією на справедливість, мир та міжнародну підтримку для подолання наслідків війни.