Нікарагуа: Різдво посеред переслдіувань

Контрольовані літургії, придушені релігійні традиції, священників змушують покинути Нікарагуа, четверо з десяти єпископів у вигнанні та заборона на ввезення Біблії – саме в такій ситуації католики Нікарагуа переживали Різдво. За даними французького порталу Tribune chrétienne, зараз це «Церква-мучениця, можливо, більше, ніж будь-де у світі». І все ж «вона залишається живою, про що свідчить, наприклад, нещодавнє рукоположення восьми священників у катедрі в Манагуа».

Різдво відбувалося за зачиненими дверима, оскільки влада заборонила публічне святкування на вулицях і площах, або навіть видимі прикраси у вікнах квартир. Така ситуація зберігається з початку репресій проти Католицької Церкви, які розпочалися у 2018 році після великих антиурядових демонстрацій, які підтримала Церква.

Ізраїль Гонсалес Еспіноза, нікарагуанський журналіст, який перебуває у вигнанні в Іспанії, заявив італійському інформаційному агентству SIR, що рівень релігійних переслідувань, які здійснюються режимом президента Даніеля Ортеги та його дружини та віце-президентки Росаріо Мурільйо, «межує з параноєю». Заборонено не лише імпорт книг та журналів з-за кордону, але й «сама Біблія тепер заборонена в країні, ніби це «підривне» чтиво». «Дійсно, коли ми уважно читаємо Святе Письмо, ми бачимо, що Слово Боже завжди просвітлює та звільняє сумління. Рік тому Папа Франциск у листі до народу Нікарагуа заявив, що сумління — це інтимність наших сердець, де обберігається свобода дочок і синів Божих, свобода, яку ніхто не може у нас забрати. Навіть якщо режим Ортеги продовжуватиме релігійні переслідування та систематичне порушення всіх прав людини, Євангеліє та життя Церкви в Нікарагуа продовжуватимуть поширюватися, бо мучеництво та переслідування завжди є насінням нових християн», — заявив журналіст.

Марта Патрісія Моліна, адвокатка, яка роками документує випадки переслідування Католицької Церкви та інших християнських конфесій, зазначає, що «диктатура Ортеги-Мурільйо переслідує все, що пов’язане з релігійною свободою в Нікарагуа». Її сьомий звіт «Нікарагуа: переслідувана Церква» показує, що з квітня 2018 року 304 особи — єпископи, священники, семінаристи, диякони та монахині — не можуть вершити душпастирське служіння. Задокументовано 1010 прямих нападів на Церкву, конфісковано щонайменше 36 об’єктів майна та заборонено 16 564 процесії, зазначає KAI.

За останні місяці кількість нападів зменшилася, але це не свідчить про зміну політики уряду, а радше є ознакою того, що Церква вже «дуже ослаблена та виснажена» через постійні репресії. «Перед обличчям влади переслідувача, влади, перед якою ми часто почуваємося безпорадними, ми не можемо впадати у відчай, думаючи, що все марно і що нічого не можна зробити», — нещодавно застеріг єпископ Сільвіо Хосе Баес, який живе у вигнанні в Маямі.

«В атмосфері страху, стеження та вимушеного вигнання Католицька Церква в Нікарагуа продовжує виконувати свою духовну та душпастирську місію. Позбавлена публічної видимості, ослаблена у своїх структурах, вона залишається присутньою в свідомості та духовному житті стражденного народу. Поки режим прагне змусити віру замовкнути, ця переслідувана Церква своєю наполегливістю та вірністю свідчить про те, що християнську надію не можна відібрати чи заборонити навіть перед обличчям найжорстокіших репресій», – коментує французький сайт.