Масові навернення англіканського духовенства до католицизму: віра ціною статусу, дружби та багатства

За даними статистики, понад третина священників, висвячених у Католицькій Церкві Англії та Уельсу за останні два десятиліття, є наверненими з англіканізму. Широке поширення навернень серед духовенства не обмежується цими двома країнами, а також спостерігається в Шотландії, Сполучених Штатах та Канаді, вважає отець Майкл Назір-Алі, нинішній католицький священник і колишній член Англіканської Церкви. Це масове повернення до лона Христового є результатом ліберального курсу відокремленої громади, вважає священнослужитель.

Наприкінці минулого року британський католицький портал thecatholicherald.com опублікував статтю отця Майкла Назір-Алі, колишнього англіканського єпископа Рочестера, який навернувся у 2021 році. Священник пакистанського походження, який виїхав до Великої Британії через загрозу ісламських переслідувань, окреслив причини частих навернень духовенства англіканської Церкви до святої віри.

За словами священника, ключовим фактором є «англіканський апетит до доктринальних, моральних та церковних інновацій», який спостерігається останніми роками. Яскравим прикладом цього стало висвячення Сари Муллаллі на єпископа Кентерберійського цього року.

Такі події змушують англікан задуматися, чи справді їхня віра є, як вони стверджують, «католицизмом без папства», вірним принципам ранніх християн. Як зазначив о. Майкл Назір-Алі, «прогресивність» Церкви Англії викликає серйозні сумніви в цьому відношенні.

Саме цей ліберальний курс, а в його складі й прийняття жінок-священників в Церкві Англії, серйозно підірвав віру священнослужителів у «католицький» характер англіканства. Єрархічна влада жодним чином не могла дисциплінувати дисидентські центри, які слідували «духу часу». Було важко повірити в «універсальність» такої «церкви», підсумував о. Майкл Назір-Алі.

Як зазначив він, для багатьох колишніх представників духовенства Церкви Англії її прогресивний рух спонукав їх з вдячністю дивитися на ті конфесії, які, здавалося, дотримувалися християнської традиції, незважаючи на сучасні ідеології. Однак певний фактор визначив, що саме до Риму тяжіли навернені англіканці. Це її «соборність», що розуміється як послідовна передача апостольської традиції з покоління в покоління та незалежно від соціально-культурних обставин, писав колишній єпископ Рочестера. «Вселенськість» істинної Церкви має бути рішуче підтримана, зазначив він.

У цьому відношенні чітко встановлений учительський авторитет є вирішальним, додав о. Майкл Назір-Алі. Як наголосив священник, не може бути жодних сумнівів щодо посади, дорученої підтримувати, проголошувати та пояснювати депозит віри. Дотримуючись критеріїв кардинала Джона Генрі Ньюмена щодо справжнього розвитку доктрини, о. Майкл Назір-Алі вказав, що Учительський Уряд повинен демонструвати захист і підтримку минулого вчення, безперервність принципів і перспективу його продовження в майбутньому.

Як зазначив священник, ситуація Церкви Англії чітко вказує на те, що їй бракує авторитету, наділеного цими якостями, а отже, посади, здатної передавати апостольську традицію далі в історію. «З цих причин (…) значна кількість англіканського духовенства перетнула і продовжує перетинати Тибр, навіть ціною втрати статусу, дружби та, для багатьох, значних фінансових жертв».

«Бачення Другого Ватиканського Собору щодо возз’єднання християн приносить плоди, хоча, можливо, у спосіб, непередбачений Отцями Собору», – прокоментував о. Майкл Назір-Алі навернення англіканського духовенства до католицизму. Він додав, що те, чи продовжиться ця тенденція, значною мірою залежить від подальшого виродження англіканства та прийому, який колишні англіканці отримають у Святій Церкві. Наразі, завдяки Бенедикту XIV та конституції «Anglicanorum Coetibus», це похвально, вважає священник. Це дозволяє їм привнести до Церкви ті елементи спадщини Церкви Англії, які не суперечать вірі, але можуть бути корисним інструментом для діяльності Католицької Церкви, пише pch24.pl.