Кард. Сара закликає лефевристів до єдності з Католицькою Церквою та послуху папі

«Найкращим способом захистити віру, Традицію й автентичну літургію завжди буде наслідування слухняного Христа. Христос ніколи б не наказав нам руйнувати єдність Церкви», – стверджує кардинал Роберт Сара. У статті, опублікованій у Le Jorunal Du Dimanche, колишній префект Конгрегації Божественного Культу та Дисципліни Таїнств прокоментував оголошення про єпископські свячення Братством св. Пія X без папського мандата.

Кардинал Сара нагадує, що Христос і Церква нероздільні. Починаючи від визнання св. Петра (Мт. 16,16), він наголошує, що: Ісус Христос – єдиний Спаситель, Христос діє й об’являє Себе у своїй Церкві, а повнота засобів спасіння (віра, таїнства, благодать) є виключно в Церкві. Він нагадує думку Августина Гіппонського: «Де Петро, там і Церква» (Ubi Petrus, ibi Ecclesia).

Автор наголошує, що першість Петра є гарантією єдності Церкви, а Папа, як наступник св. Петра, є видимим фундаментом єдності, гарантом автентичної Традиції та охоронцем депозиту віри. Він посилається на слова Господа Ісуса в Євангелії від Матея 16,18 та на вчення святої Катерини Сієнської, яка, незважаючи на критику з боку духовенства, наголошувала на абсолютній необхідності послуху Папі як представнику Христа. Він визнає, що в Церкві існують зловживання, доктринальне сум’яття та слабкість душпастирів. Незважаючи на це, він стверджує, що благо душ (salus animarum) не може бути досягнуте через акт непослуху, а захист Традиції коштом єдності з Папою загрожує суб’єктивізмом. Окрім того, розрив канонічного зв’язку означає ризик нового розколу. На його думку, залишати «човен Петра» — це наражати себе на духовну бурю, повідомляє КАІ.

Кардинал Сара наводить приклад св. Отця Піо з П’єтрельчіни, який – попри несправедливі санкції – залишався слухняним Церкві. Він вказує, що святість народжується зі смиренного послуху, а бунт, навіть мотивований добром, може призвести до розділення Тіла Христового. Він наголошує, що немає справжнього захисту віри без єдності з Наступником святого Петра, немає Традиції поза живою Традицією Церкви і немає спасіння поза Христом, Який діє в Церкві.

«Можемо стверджувати, що найкращим способом захисту віри, Традиції та автентичної літургії завжди буде наслідування слухняного Христа. Христос ніколи б не наказав нам руйнувати єдність Церкви», – підсумовує кардинал Роберт Сара.