Кардинал Сара: Церква ризикує втратити свою ідентичність

В інтерв’ю, опублікованому французьким тижневиком «Le Journal du Dimanche» з нагоди виходу його нової книги «2050», кардинал Роберт Сара, префект-емерит Конгрегації Божественного культу та дисципліни Таїнств, попередив, що Церква ризикує втратити свою ідентичність, якщо намагатиметься пристосовуватись до категорій та очікувань сучасного світу.

Центр Церкви: Повернення до Бога

Для кардинала, що народився в Гвінеї, критерієм оцінки понтифікату є не адміністративні рішення чи дисциплінарні реформи, а здатність повернути Бога в центр церковного життя. Як пояснив він, коли Церква говорить передусім про адорацію, навернення та святість, а не про стратегії чи структури, вона повертає собі справжню вісь. В іншому випадку існує ризик ослаблення віри в суто людських категоріях, попереджає він.

Кардинал Сара стверджує, що багато конфліктів у Церкві сьогодні виникають з глибшої кризи: кризи мови віри. Коли доктринальна точність відкидається, серед вірних виникає плутанина. Тому він наголошує, що доктринальна ясність — це не ригоризм, а акт милосердя до тих, хто шукає вказівок.

«Церква — це не мирська інституція»

Кардинал засудив сучасну тенденцію оцінювати Церкву за категоріями, що відповідають сучасному світу: ефективність, репрезентативність, інклюзивність чи інституційна діяльність. Він нагадав, що Церква існує не для того, щоб відображати світ, а для того, щоб його спасти. У цьому сенсі він чітко заявив: «Нам не потрібна ще одна мирська інституція. Нам потрібна Церква як таїнство спасіння». Він також попередив, що коли забувається її божественний вимір, людські слабкості інституції стають нестерпними. Але коли визнається її надприродна природа, Церква постає як знак суперечності для світу.

Ризик доктринального релятивізму

Кардинал Сара також звернув увагу на «доктринальний партикуляризм», або схильності деяких місцевих Церков тлумачити віру на основі культурних контекстів чи ідеологічних категорій. Це означає, що коли доктрина релятивізується, єдність Церкви послаблюється, а відмінності ставляться вище за спільноту. «Доктринальний релятивізм послаблює єдність», – зазначив він, нагадуючи, що сам Христос просив Отця, щоб його учні були єдиними.

Традиційна літургія як багатство

В інтерв’ю кардинал повернувся до однієї з тем, що характеризують його служіння: літургії. Наслідуючи Папу Бенедикта XVI, кардинал Сара стверджує, що різноманітність обрядів є багатством, коли вони виражають одну й ту саму віру.

У цьому сенсі кардинал піддав критиці «одержимість ліквідацією старої літургії». На його думку, традиційний обряд може допомогти знову відкрити, що літургія – це не щось створене людиною, а щось прийняте та передане Церквою. «Справжня літургійна реформа є внутрішньою», – заявив він, нагадуючи, що метою літургії є повернення первинного місця Богові.

Скандали та навернення в Церкві

Згадуючи скандали, які торкнулися Церкви останніми роками, кардинал зазначив, що вони вимагають правди, справедливості та очищення. Однак він наголосив, що скандали не усувають покликання Церкви. Він наголосив, що навернення сердець потрібне більше, ніж структурні реформи. Водночас він наголосив на важливості свідчення релігійного життя, яке нагадує світові, що кінцева мета людини — це не успіх чи майно, а вічне життя з Богом.

Сім’я, евтаназія та криза надії

Кардинал Сара також торкнувся деяких головних культурних проблем на Заході. Він заявив, що демографічна криза в Європі відображає глибоку втрату надії. Цивілізація, яка відмовляється від Бога, також втрачає сенс передачі життя.

Кардинал також критично ставиться до пропозицій легалізувати евтаназію, попереджаючи, що вони відображають узурпацію людиною влади вирішувати цінність людського життя. «Хворі потребують співчуття, а не знищення», — заявив він.

Майбутнє Церкви: святість, а не стратегії

Завершуючи інтерв’ю, кардинал Сара звернувся до катехуменів та новоохрещених із посланням: Церква — це не просто людська організація, а сама таємниця Христа, присутня у світі. Тому він закликав не бентежитися слабкостями її членів, а дивитися на Христа. Він також залишив останнє застереження щодо майбутнього християнства: «Майбутнє Церкви залежить не від наших стратегій, а від нашої святості», пише pch24.pl.