Король Іспанії стане протоканоніком римської базиліки Санта-Марія-Маджоре

Король Іспанії Філіп VI прийме титул протоканоніка Капітули Папської базиліки Санта Марія Маджоре під час урочистої церемонії, запланованої на п’ятницю, 20 березня, о 12:30. Про це повідомила базиліка у своєму комюніке.

Традиція

Згідно з давнім привілеєм, король Іспанії виконує функцію протоканоніка цієї Капітули, до складу якої входять кардинал-архипресвітер і дванадцять каноніків. Зв’язки між базилікою та Іспанською короною мають глибоке коріння: у 1603 році Капітула запросила короля Філіпа III обійняти роль протектора і протоканоніка.

Цей титул зобов’язує відзначену особу надавати базиліці різні форми підтримки. На початку XVII століття королева Іспанії та Португалії Маргарита Австрійська профінансувала релікварій для зберігання однієї з найцінніших реліквій, що зберігається в базиліці. Згідно з традицією, це фрагменти ясел, у які після народження було покладено Ісуса. У 1647 році Філіп IV призначив для базиліки щедру щорічну ренту. У відповідь Капітула базиліки замовила у найвидатнішого барокового скульптора й архітектора Джана Лоренцо Берніні бронзову статую монарха, яку й сьогодні можна побачити у притворі храму. Особливі зв’язки між Іспанією та базилікою відновила проголошена папою Пієм XII 5 серпня 1953 року булла «Hispaniarum fidelitas», підкреслюючи «зв’язки побожності й відданості, які поєднали іспанський народ із базилікою Санта Марія Маджоре».

Церемонія стане завершенням офіційного візиту Філіпа VI і королеви Летиції Ортіс Рокасолано до Ватикану після аудієнції у папи Лева XIV. У день події базиліка буде тимчасово зачинена для відвідувачів з 11:30 до 13:30.

Літургії за короля та іспанський народ

За рішенням капітули базиліки щороку відправляються три Святі Літургії за іспанський народ і главу іспанської держави: 30 травня — у літургійний спомин святого Фердинанда III Кастильського, 15 серпня — у свято Успіння Пресвятої Богородиці та 8 грудня — в урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.

Поібний привілей стосувався королів Франції щодо папської катедри — базиліки св. Івана на Латерані, і сягає часів Людовика XI (1461–1483). Він був відновлений королем Генріхом IV, який після зречення протестантизму й отримання відпущення гріхів від папи подарував Латерану бенедиктинське абатство в Клераку в департаменті Ло і Гаронна. Натомість він отримав цей канонічний титул, який згодом надавався королям Франції.

Відтоді щороку 13 грудня в базиліці свю.Івана на Латерані в Римі відправляється Свята Літургія за Францію. Усі королі Франції, а згодом і глави держави, були почесними протоканоніками, однак лише у 1957 році президент Рене Коті прибув до Рима, щоб фактично прийняти цей титул.

Бути латеранським протоканоніком не означає бути пов’язаним із якоюсь владою чи конкретною відповідальністю. Водночас це має символічний характер, наближаючи президента до Католицької Церкви, і є значущим для французьких вірних — які водночас є виборцями.

Прибуття до Латерану для прийняття цього титулу не є випадковим. Так чинили Шарль де Голль, Валері Жискар д’Естен, Жак Ширак і Ніколя Саркозі. Останній із цієї нагоди виголосив промову, заявивши, що «коріння Франції є насамперед християнським».

Натомість Жорж Помпіду, Франсуа Міттеран і Франсуа Олланд, які не хотіли підкреслювати цю спадщину, воліли не відвідувати Латеран. 26 червня 2018 року цей титул також прийняв нинішній президент Франції Еммануель Макрон.

За матеріалами КАІ, Vatican News.