Україна може виграти цю війну — і все ж втратити країну, за яку воює

Народ може пережити бомбардування — і все ж бути вихолощеним: дозованою підтримкою, демографічним знекровленням, борговою залежністю та внутрішнім хижацтвом. Подаючи війну як оборудку, Вашингтон робить такий вислід імовірнішим.

30 квітня 2025 року Сполучені Штати та Україна підписали у Вашингтоні угоду про Американсько-український фонд інвестицій у відбудову. Трамп назвав цю угоду «відшкодуванням» за те, що Сполучені Штати витратили на оборону України. «Рідкісноземельні метали недарма звуться рідкісними, — додав він, — і ми уклали угоду, за якою наші гроші в безпеці». Віцепрезидент Джей-Ді Венс ще раніше назвав Україну «бездонною ямою», а за кілька днів до повномасштабного російського вторгнення заявив, що йому «байдуже, що станеться з Україною, так чи інакше». У квітні 2026 року він вихвалявся, що адміністрація припинила постачати Україні американську зброю, а Європі каже платити, якщо та хоче її отримати.

Таке трактування — Україна як оборудка, як видаток, як бездонна яма, як спосіб повернути витрачене — це не стратегія. Це публічна личина приватного страху: що Путінові ядерні погрози — не блеф. І саме цей страх, понад усе інше, пояснює, чому Україна може виграти цю війну на полі бою — і все ж втратити країну, за яку воює.

Два способи програти війну

Росія розпочала цю війну імперською брехнею. Я провів роки в Чорнобильській зоні відчуження, спостерігаючи, як радянський апарат переписує власну катастрофу. Прийоми не змінилися: Путін охрестив вторгнення «денацифікацією»… бо ж, властиво, імперії завжди потребують моральних личин. Українці зірвали цю личину кров’ю. Країна не розпалася. Не впала на коліна. Вона знову довела, що нація — це не адміністративна одиниця на чужій мапі, а народ, готовий страждати за право лишатися собою.

Є й другий, тихіший спосіб програти. Країна може пережити бомбардування — і все ж бути вихолощеною зсередини: втрачаючи своїх людей, свої родини, своїх працівників, свої інституції, свою віру у власне майбутнє. Україна нині стикається з обома загрозами заразом: ззовні — російське насильство; зсередини — повільне змикання дозованої західної підтримки, демографічного знекровлення, боргової залежності та внутрішнього хижацтва.

Жорстока арифметика дозованої підтримки

Союзники допомогли Україні вистояти. Без західної зброї, розвідданих, фінансування, вишколу та санкцій становище України було б куди гіршим. Вдячність за справжню допомогу — це не плазування, а чесність.

Але чесність обосічна. Вашингтон та його союзники значною мірою дозували свою підтримку — досить, щоб утримати Україну в боротьбі, та надто повільно чи надто обмежено, щоб ту боротьбу вирішити. Росія витрачає метал, людей та імперську оману. Захід витрачає гроші, складовану техніку й політичний капітал. Україна ж витрачає те, чого не поповнить жоден бюджет, — своє живе тіло. Кожен місяць зволікання обертається вдовами, каліками, осиротілими дітьми, зруйнованими селами — ще один шар травми, накладений на народ, який і так несе на собі забагато історії.

Тепер Вашингтон відверто перетлумачив це дозування як оборудку. Він подає Фонд інвестицій у відбудову як спосіб для Сполучених Штатів повернути собі витрачене. Американські інтереси в цій війні реальні й законні: переконливе стримування, безпека східного флангу НАТО та вірогідність американських запевнень союзникам в Азії. Але зведення війни за національне існування до контракту на корисні копалини не служить жодному з цих інтересів. Війна — не торговий автомат.

Цю суперечність зафіксовано публічно. 13 березня 2026 року Трамп заявив Fox News Radio, що Сполученим Штатам не потрібна допомога України в обороні від дронів, бо «ми знаємо про дрони більше за будь-кого». За кілька днів керівник пентагонівської програми Drone Dominance сказав Air and Space Forces Magazine протилежне: «Найкращі у світі дрони — за бойовою спроможністю та можливістю нарощувати виробництво — є в Україні». Американські військові нині намагаються переконати українських виробників дронів перенести виробництво на американську землю. Уряд, що відкидає те, чого прагнуть його власні збройні сили, не висуває стратегічного аргументу. Він його розігрує.

Страх, що криється за оборудкою

Рефлекс оборудки почасти заслоняє невисловлену тривогу: що надто сильний тиск на Путіна спровокує ядерну ескалацію. Під час зустрічі в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року Трамп сказав Зеленському, що той «грається з Третьою світовою війною». Венс роками наводить подібні аргументи, відмовляючись ризикувати американцями в «ядерній Третій світовій війні» через Україну.

Цей страх заслуговує на поважне ставлення. Ядерна війна — найгірший передбачуваний вислід будь-якого конфлікту за участю ядерної держави. Та погрози супротивника не можуть визначати американську політику. Це Путін, а не Зеленський, від 2022 року раз у раз погрожував застосувати ядерну зброю. Це Путін у лютому 2026 року проголосив розвиток ядерної тріади «абсолютним пріоритетом». Відмова назвати це своїм іменем — ядерним шантажем держави, яка зламала власні запевнення, дані Україні в Будапештському меморандумі 1994 року, — не зменшує ядерного ризику. Вона винагороджує шантаж. А винагороджений шантаж повертається.

Є й стратегічний момент, якого Вашингтон, схоже, не бажає засвоїти. Той самий географічний аргумент, що його Трамп уживає щодо України — «не наша війна», задалеко від американських берегів, — він тепер прикладає й до Тайваню: «складна проблема» за дев’ять із половиною тисяч миль. Закономірність послідовна. Пекін стежить. Стежать і Пхеньян, Тегеран та кожна ревізіоністська столиця, що зважує, чи здатна сила пересувати кордони. Власні союзники Америки — Південна Корея, Японія, Польща, Австралія — почали готуватися до американської відсутності, нарощуючи свої оборонні видатки, а в Сеулі вже відверто обговорюють власні ядерні можливості. Трамп відкрито домагався Нобелівської премії миру, але премію миру вручають за розв’язання конфліктів, а не за їх плекання.

Європа та людська ціна зраненого народу

Рефлекс оборудки — не лише американський. Європа дістала вигоду з одного наслідку російського вторгнення: понад 4,3 мільйона українців нині мешкають у країнах-членах ЄС під тимчасовим захистом — поповнення робочої сили, якого Брюсселю не довелося закладати в бюджет. Багато з них освічені, придатні до праці й швидко інтегруються. Це не аргумент проти українських біженців, яким ні перед ким не треба перепрошувати за порятунок власних дітей. Моральний тягар лежить деінде: на Росії, що спричинила це переселення; на союзниках, якщо вони ставляться до переміщених українців як до резервуару робочої сили, що його належить поглинути; і на власній державі України, якщо вона не зможе зробити повернення вірогідним.

Власний український «План України на 2024–2027 роки» визнає цю небезпеку вголос. Відновлення з високими темпами зростання може потребувати мільйонів додаткових працівників до 2032 року — більше, ніж здатні дати внутрішні ресурси. Це офіційне визнання національної небезпеки. Якщо українці не повернуться, відбудова неминуче спиратиметься на чужоземну робочу силу, занижені зарплати та зовнішній капітал — і на інституції, збудовані під тиском надзвичайних обставин, а не самими українцями.

Ворог усередині

Жодна критика союзників не матиме ваги, якщо Україна не дасть ладу у власній хаті. Українське громадянське суспільство, незалежні антикорупційні інституції та критична преса воюють із корупцією не на життя, а на смерть — у важливих випадках усупереч спротивові виконавчої влади та оточення самого президента Зеленського. Однак корупція в час миру — це крадіжка. Корупція в час боротьби за національне виживання — це співпраця з ентропією. Кожна підтасована закупівля, кожен захищений картель, кожен посадовець, що трактує воєнні повноваження як приватне джерело прибутку, не просто краде кошти. Він краде довіру — а довіра і є набоями. Не можна посилати солдатів на смерть, поки урядовці виторговують собі безкарність. Родини не повернуться до країни, де закон — оздоба, а влада — предмет торгу.

Національна зрілість

Відповідь на все це — ні істерія, ні плазування. Це — національна поважність по обидва боки Атлантики.

Для України це означає вірогідну стратегію повернення: безпеку, робочі місця, школи та житло всередині країни; дієві суди; підзвітні закупівлі; і ставлення до діаспори як до розпорошеного національного резерву, а не як до людей, що поїхали. Це означає вимагати більшого від союзників — без незрілої невдячності: своєчасної зброї в достатній кількості, менше штучних обмежень, довготривалих гарантій безпеки та умов відбудови, які не віддають суверенітету в заставу.

Для Сполучених Штатів це означає визнати, що вільна, правова, заможна Україна — не видаток у балансовому звіті. Це найприбутковіша зовнішньополітична ставка з усіх, що лежать на столі: демократія, орієнтована на НАТО, з величезним сільськогосподарським та мінеральним потенціалом, із загартованим у боях військом і з населенням, яке чотири роки вчилося долати ядерну автократію без американських чобіт на своїй землі. Вибір не між тим, щоб фінансувати Київ, і тим, щоб захищати американців. Вибір — між Україною, яка живе й десятиліттями віддячуватиме стримуванням, союзницькою надійністю та спільним добробутом, і Україною, яку хвалять, фінансують, озброюють рівно настільки, наскільки треба, реформують ззовні, грабують зсередини й тихо спорожнюють, аж доки розмиється сама перемога.

Прапор над демографічно зруйнованою, обтяженою боргами, інституційно захопленою територією — це не та перемога, за яку боролися українці. Відповідь на московську фальшиву «денацифікацію» — не розпач, не залежність і не контракт. Це національна зрілість: озброєна, чесна, правова, працьовита — і яка не дасться на знаряддя ні ворогам, ні покровителям, ні злодіям.

Джерела

(у порядку появи в основному тексті)

Огляд Американсько-українського фонду інвестицій у відбудову (CFR, 1 травня 2025) — https://www.cfr.org/articles/whats-deal-trump-ukraine-mineral-agreement.

Трампове «рідкісноземельні метали недарма звуться рідкісними» (CNBC, 1 травня 2025) — https://www.cnbc.com/2025/05/01/russia-war-us-and-ukraine-sign-landmark-minerals-deal.html.

Цитати Джей-Ді Венса «бездонна яма» / «Третя світова війна» (Raw Story, 22 березня 2022) — https://www.rawstory.com/jd-vance-ukraine.

Цитата Джей-Ді Венса «мені байдуже» та ширший контекст (Kyiv Independent, 16 липня 2024) — https://kyivindependent.com/i-dont-care-jd-vance-on-ukraine-in-his-own-words/.

Джей-Ді Венс вихваляється припиненням постачання зброї Україні, квітень 2026 (Kyiv Independent, 27 квітня 2026) — https://kyivindependent.com/jd-vance-brags-about-halting-ukraine-aid/.

Олександр Січ. Аналіз: «Чорнобильський обман: як Радянський Союз брехав про свою найгіршу ядерну катастрофу — і як йому допоміг Захід» (Kyiv Post, 26 та 28 квітня 2026). Частина 1: «Брехня та фабрикації» (https://www.kyivpost.com/analysis/74775); Частина 2: «Патологія збанкрутілого режиму» (https://www.kyivpost.com/analysis/74776).

Аналіз CSIS щодо підписаної угоди про корисні копалини (CSIS, 1 травня 2025) — https://www.csis.org/analysis/what-know-about-signed-us-ukraine-minerals-deal.

Умови угоди про корисні копалини (CNN, травень 2025) — https://www.cnn.com/2025/05/01/world/what-we-know-about-trumps-ukraine-mineral-deal-intl.

«Трамп каже, що США не потрібна допомога України в обороні від дронів» (Ukrainska Pravda, 13 березня 2026) — https://www.pravda.com.ua/eng/news/2026/03/13/8025403/.

«Американські військові хочуть, щоб українські виробники дронів перенесли виробництво, попри слова Трампа „Нам не потрібна допомога“» (Defense Express, 21 березня 2026) — https://en.defence-ua.com/news/us_military_wants_ukrainian_drone_makers_to_relocate_production_despite_trump_saying_we_dont_need_help-17893.html.

Трамп «грається з Третьою світовою війною», Овальний кабінет (Arms Control Association, квітень 2025) — https://www.armscontrol.org/act/2025-04/focus/who-really-gambling-world-war-iii.

Op. cit. Цитати Джей-Ді Венса «бездонна яма» / «Третя світова війна» (Raw Story, 22 березня 2022) — https://www.rawstory.com/jd-vance-ukraine.

Op. cit. Трамп «грається з Третьою світовою війною», Овальний кабінет (Arms Control Association, квітень 2025) — https://www.armscontrol.org/act/2025-04/focus/who-really-gambling-world-war-iii.

Путін: розвиток ядерної тріади — «абсолютний пріоритет» (Fox News, 23 лютого 2026) — https://www.foxnews.com/world/putin-declares-nuclear-weapons-development-russias-absolute-priority-during-military-ceremony.

Богдан Нагайло, Думка: «Трамп: тепер і Тайвань, як і Україна, — не його турбота» (Kyiv Post, 17 травня 2026) — https://www.kyivpost.com/opinion/76325.

≈ 4,3 мільйона українців під тимчасовим захистом (Eurostat, 10 березня 2025) — https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20250310-2.

Пропозиція Європейської Комісії продовжити тимчасовий захист до березня 2027 року (Reuters, 4 червня 2025) — https://www.reuters.com/world/eu-commission-proposes-extending-temporary-protection-ukrainians-march-2027-2025-06-04/.

«План України на 2024–2027 роки» (Уряд України, Міністерство економіки України, 18 березня 2024; повний документ, PDF) — https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/ukraine-facility-plan.pdf.

Дефіцит робочої сили в Україні воєнного часу (Reuters, 12 вересня 2024) — https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-businesses-hire-more-women-teens-labour-shortages-bite-2024-09-12/.

Огляд Ukraine Facility Європейської Комісії (Європейська Комісія, Генеральний директорат з питань розширення та Східного сусідства, 21 грудня 2025) — https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en.

«Випробування для України, дилема для Зеленського: що поставлено на карту в корупційному розслідуванні щодо Андрія Єрмака» (France 24, 15 травня 2026) — https://www.france24.com/en/europe/20260515-test-for-ukraine-dilemma-zelensky-what-stake-andriy-yermak-corruption-probe.

«Корупційний скандал в енергетиці України щойно значно поглибився» (Lawfare, 13 травня 2026) — https://www.lawfaremedia.org/article/ukraine-s-energy-corruption-scandal-just-got-much-worse.

Олександр Р. Січ, Ph.D.

Старший викладач фізики, Державний Університет Кеннесо

Англомовну версію статті можна прочитати тут:

https://www.kyivpost.com/opinion/76716