Архиєпископ Нью-Йорка про енцикліку Папи: ШІ нікуди не зникне

Архиєпископ Нью-Йорка Рональд Гікс у інтерв’ю для ватиканських медіа прокоментував першу енцикліку Папи Лева XIV «Magnifica humanitas». Він розповів про реакцію ділових і технологічних кіл мегаполісу на документ Святішого Отця, а також про занепокоєння молоді щодо майбутнього ринку праці в епоху штучного інтелекту.

В інтерв’ю для Vatican News, даному після виходу в світ першої енцикліки Папи Лева XIV, Архиєпископ Нью-Йорка Рональд Гікс підтримав рішення Святішого Отця звернути увагу на тему штучного інтелекту на самому початку свого понтифікату. Описуючи енцикліку Magnifica humanitas як «своєчасну», «актуальну» та необхідну для майбутніх поколінь, ієрарх визнає, що штучний інтелект увійшов у наше життя назавжди, і висловлює вдячність Папі Леву за те, що той докладає зусиль, аби технологічний розвиток залишався веоріненим у людську гідність та спільне благо. За те, що «на такому ранньому етапі свого понтифікату він дав нам щось настільки змістовне, актуальне та необхідне».

Ваше Високопреосвященство, у чому Ви вбачаєте значущість першої енцикліки Папи Лева XIV «Magnifica humanitas»?

Перш за все, я щиро вдячний за цю енцикліку. Я відчуваю, що Святіший Отець тримає руку на пульсі реальних проблем, які турбують цей світ. Він відкрито говорить про них. Штучний інтелект нікуди не зникне, і це те, про що говорять абсолютно всі. Думаю, що Святіший Отець з самого початку демонструє, що як Церква, ми збираємося взаємодіяти зі світом і долучатися до обговорення реальних тем. Це своєчасне питання. Це важлива тема. Що мені також подобається в тому, як він побудував цю енцикліку, – це його серйозне ставлення до діалогу. Він прагне дискусії навколо ШІ та пошуку найкращих способів його використання. Папа не каже: «Давайте просто сховаємося від нього і будемо вдавати, що його не існує». Він каже, що ШІ існує, але де межі етичного управління? Де взаємна відповідальність? Де співпраця заради того, щоб ми дійсно використовували ШІ для спільного блага? Я не тільки вдячний, я справді захоплений цією енциклікою. Гадаю, світ її потребує. Вона має дуже позитивний відгук. Не можу дочекатися, коли ми продовжимо цей діалог у спілкуванні про це.

Очевидно, що Папа Лев не боїться технологій. Він захоплюється математикою. У нього є ступінь бакалавра з математики… Ви – Архиєпископ Нью-Йорка, міста, яке часто вважають центром влади, бізнесу, технологій та інновацій. Яку реакцію Ви спостерігаєте на цей текст, який також стосується промисловості та закликає захищати людство в епоху штучного інтелекту?

Я чую і бачу виключно відкритість, прийняття та вдячність за цю енцикліку Святішого Отця. Усі кажуть, що є так багато речей, яких ми не розуміємо про ШІ. Тож давайте почнемо про це говорити, і сам факт того, що Святіший Отець і Католицька Церква опинилися в центрі цієї дискусії, є знаковим. Навіть люди, які не є практикуючими вірянами-католиками, беруть участь у цій розмові. Це дуже бажаний та відкритий діалог, який зараз відбувається. І я думаю, що люди хочуть поставити ці запитання: чи ми просто дозволимо ШІ керувати собою? Чи дозволимо, щоб його контролювали лише кілька людей, які прагнуть отримати прибуток? Чи все ж таки його можна використовувати на благо світу, на благо людства?

Мені також імпонує, що в енцикліці Папа Лев глибоко розмірковує над тим, що взагалі означає бути людиною. У світі, де технології стають дедалі витонченішими, а можливості дій штучного інтелекту розширюються, ставляться правильні запитання про суть нашої людяності. Це відгукується кожному, тому що, зрештою, ми всі люди. Ми всі в одному човні, і я сподіваюся, що наші серця єдині у прагненні підтримувати людську гідність для всіх.

У цьому прекрасному, насиченому тексті міститься так багато думок. Яка з проблем, порушених Папою Левом, найбільше співзвучна вам? Що б Ви хотіли, аби люди винесли з цієї енцикліки, зокрема у Вашій архидієцезії?

Гадаю, іноді ми хочемо звести все до кількох коротких цитат. Проте я вважаю, що це один із тих документів, одна з тих енциклік, над якими нам слід замислитися, роздумувати, молитися, обговорювати та аналізувати. Відповідаючи на ваше запитання про те, що мене особисто вразило: це те, як Папа пов’язує технології з реальним життям. У нього є розділ про те, як штучний інтелект вплине на ринок праці. Я слухав нашу молодь, і ця тема штучного інтелекту перебуває в самому центрі їхніх занепокоєнь – це те, про що вони думають і чим переймаються.

Молодь запитує себе: «Чи не навчаюся я зараз заради професії або кар’єри, якої просто не існуватиме в наступне десятиліття через те, що її замінить ШІ?». Є тривога, є занепокоєння, і вони також шукають орієнтирів. Я вважаю, що ця енцикліка дає нам дуже практичний план вирішення таких життєвих проблем, які хвилюють людей різного віку.

Якщо згадати енцикліку Папи Лева XIII «Rerum novarum», на яку Папа Лев XIV неодноразово посилається, чи дійсно Ви вважаєте, що цифрову революцію за масштабами її впливу можна порівняти з Промисловою революцією?

Ви дуже влучно це підмітили, і тут є прямий зв’язок з «Rerum novarum». Промислова революція змінила весь світ. І коли згадаєте, як вона змінила ринок праці, люди так само хвилювалися: чи залишиться бодай якась людська гідність у тій роботі, яку ми виконуємо, на тих робочих місцях, які ми маємо? Чи не перетворимося ми просто на рабів або роботів, що працюють заради прибутку? Ці питання потрібно було вирішити під час Промислової революції. «Rerum novarum» саме це і зробила.

Я вірю, що ця нова енцикліка на десятиліття і покоління вперед буде використовуватися в аналогічний спосіб. ШІ нікуди не зникне. Він залишиться назавжди. Він змінить усе. Я думаю, що ми будемо ставити ті самі запитання: чи буде все спрямовано лише на прибуток, чи ми подивимося на це крізь призму блага людства, щоб ми не були лише рабами та роботами, які працюють заради наживи? Як це вплине на спільне благо? Тож ваша думка цілком слушна. Існує прямий зв’язок із «Rerum novarum». І я думаю, що ця конкретна енцикліка Папи Лева буде надзвичайно важливою для багатьох наступних поколінь.

Архиєпископе Гіксе, «Magnifica humanitas» – це соціальна енцикліка. Чи є в ній якісь аспекти, які, на Вашу думку, мають особливе значення також для душпастирської місії Церкви? Ми часто чули, – навіть під час презентації документа, де Папа Лев сам представляв його, – що це енцикліка не лише про штучний інтелект, а й про захист людської особи в епоху штучного інтелекту. Яке значення це має для пастирського служіння Церкви з Вашої точки зору?

Безумовно. Ви цілком праві, коли кажете, що в кінцевому підсумку енцикліка ставить питання: що означає бути людиною? І для Католицької Церкви ми, очевидно, приймаємо це як частину нашого послання та нашої місії. Сам Ісус закликає нас бути повноцінними людьми, адже Ісус прийшов у світ, будучи водночас істинною Людиною та істинним Богом. І Він хоче, щоб ми розділили з Ним вічне життя та відображали Його життя у нашому власному.

Ця енцикліка безпосередньо пов’язана з цим. Як в нашому суспільстві ставитися один до одного? Що означає бути людиною? Як нам розгледіти обличчя Бога один в одному та у всьому створінні, і бачити обличчя наших братів і сестер у кожній людині? Усе це пов’язано з нашою людяністю, що є невіддільною частиною вчення Церкви та її місії. ШІ вплине на все це. Тому, оскільки Папа Лев пов’язує ці речі разом, я вважаю це своєчасним, актуальним і вкрай необхідним для нас. І цим документом будуть користуватися ще дуже довго.

Чи хотіли б Ви щось додати на завершення, Ваше Високопреосвященство?

Я просто хочу ще раз висловити свою глибоку вдячність Святішому Отцеві за те, що на такому ранньому етапі свого понтифікату він дав нам таку фундаментальну, актуальну та потрібну працю. Я вдячний за його лідерство і з нетерпінням чекаю, куди приведуть ці дискусії та які рішення будуть прийняті завдяки їм. Він допомагає формувати вигляд майбутнього світу. І він робить це в контексті католицького соціального вчення, а також місії Церкви, яка походить від Ісуса Христа. Я щиро вдячний Святішому Отцеві.