«Якщо ти справді любиш Христа, ти маєш бути готовим до жертви». Отець Салман і палестинська молодь

Отець Луї Салман, парох у Бейт-Сахурі, на схід від Вифлеєма на Західному березі річки Йордан, Палестина, нещодавно був змушений покинути Святу Землю, оскільки ізраїльська влада не поновила його дозвіл на проживання. «Любов до Христа і любов Христа – це любов, яка має свою ціну», це не поверхневе почуття, а «справжній заклик до повної посвяти», – сказав священник з Йорданії під час прощання з громадою.

Готовність до жертви

«Хто справді любить Христа, повинен бути готовий заплатити за це ціну», – додав отець Салман, парох із Бейт-Сахура та духовний помічник організації «Молодь Батьківщини Ісуса» (YJHP) при Латинському патріархаті Єрусалима.

Ця посвята – не «жест із минулого», а щоденний заклик до кожної молодої людини у Святій Землі, бо для палестинської молоді слідувати за Христом означає жити любов’ю, яка повністю віддає себе. «Це вчення Ісуса: любити до повного віддання себе, і саме тому їхнє свідчення також закликає нас, західних людей, до мужності жити у повноті, наслідуючи Ісуса», – наголосив отець Салман, якого цитує Vatican News.

Свобода у Христі

Одним із найсильніших образів, які отець Салман представив спільноті в Бейт-Сахурі, було твердження, що одна з найпрекрасніших речей у житті людини – це мати вільну душу, як Христос, навіть попри поневолення тіла. Він закликав молодь відкрити справжню свободу, яка не залежить від зовнішніх обставин, а від Істини, що живе в серці кожної людини.

Мовчання – прояв внутрішньої сили

Однак досвід Ісуса перед Пилатом також вчить важливості мовчання, яке є не покірністю, а внутрішньою силою. «Іноді ми покликані до мовчання, як Христос, який мовчав перед Пилатом, коли Пилат запитав Його, що таке Істина», – наголосив отець Салман. У наш час світ знає правду і часто обирає мовчання, нагадав отець Луї, не як мовчання Христа, а зі страху та приниження. Цей страх загрожує паралізувати нас і завадити нам сміливо говорити про цінності, в які ми віримо. І саме в цьому полягає виклик для християн: подолати страх, бути справжніми свідками та мужніми учнями, бо «ми покликані не боятися, бо ми учні Христа і діти Воскресіння».

Що означає бути молодим у Святій Землі сьогодні?

«Це означає носити в серцях давню історію та велику надію», – пояснив отець Джордж Хаддад, монах-францисканський із Кустодії Святої Землі та заступник помічника Групи Палестинської Молоді. Ці слова відображають справжню сутність народу, який, незважаючи на щоденні виклики, зберігає свою ідентичність і віру. «Наше коріння, – сказав отець Джордж, – глибоко сягає цієї землі: у камінні Єрусалима, в оливкових деревах наших сіл, у молитвах наших сімей та в непохитній вірі наших старших. Піклуватися про це коріння не означає жити минулим, а черпати з нього силу для побудови майбутнього».

Надія – це щоденний і необхідний вибір, але «це не означає ігнорувати біль чи випробування, які ми переживаємо; надія – це щоденне рішення не дозволити темряві мати останнє слово. Це постійне навчання, служіння, молитва, любов до цієї землі та нашого народу. Це залишатися людиною, непохитною у гідності та вірі, навіть коли все здається крихким».

Потреба молитви за молодь Святої Землі та їхніх душпастирів

Ці слова заохочують до молитви за молодь Святої Землі та їхніх священників, які стикаються там із викликами, демонструючи витривалість, що випливає з дуже сильної віри. Відхід отця Луї, незважаючи на смуток розлуки, вчить нас, що слідувати за Христом означає прийняти життя, сповнене відданості та свідчення, яке потрібно зустрічати з рішучістю.

Приклад отця Луї Салмана, усіх священників і тих, які працюють заради миру у Святій Землі, заохочує нас замислитися над тим, що означає, також для тих, хто живе на Заході, бути учнями Христа посеред щоденних викликів, і над тим, як ця віра може стати знаком надії, де б ми не були.