Папа у Монсерраті: складімо обладунки жорстокості
«Вдивляймося у Матір Божу Монсерратську, Яка показує нам Ісуса як беззахисне дитя, що спочиває на Її колінах, адже тут Вона, поруч зі своїм Сином, закликає нас любити один одного. Складімо сьогодні до Її ніг ті обладунки, які поступово робили жорсткими наші серця», – закликав Папа, звертаючись до зібраних на молитві Розарію в абатстві Монсеррат.
Після відвідин в’язничного комплексу «Brians 1», 10 червня 2026 року, Папа Лев XIV вирушив до абатства Монсеррат. Лише за 40 кілометрів від Барселони розташована святиня на честь Матері Божої Монсерратської – духовне серце Каталонії. Саме тут, у п’ятий день своєї Апостольської подорожі, Святіший Отець очолив молитву Розарію.
Святиня «Смуглянки» – марійське серце Каталонії
Бенедиктинське абатство Матері Божої Монсерратської – один із найвідоміших Марійських паломницьких центрів Європи. Монастирський комплекс, яким опікуються бенедиктинці, розташований на висоті 720 метрів над рівнем моря, на схилах гори. Заснований у 1025 році монастир уже в XII столітті став важливим осередком паломництв. За переданням, первісну фігуру Богородиці ще у 880 році знайшли діти-пастухи в одній із гірських печер.
Головною святинею абатства є романська дерев’яна статуя Пресвятої Діви Марії з Дитятком Ісусом, відома у народі як Моренета («Смуглянка») через темний колір обличчя і рук. Темний колір фігури зумовлений хімічними змінами лаку під дією кіптяви від свічок і лампад, які прочани століттями палили на знак своєї відданості та молитви. Ця скульптура уособлює матір, яка представляє нам свого Сина, Спасителя. Діва Марія тримає Дитятко Ісус на колінах, а у правій руці стискає сферу, що символізує космос або творіння. Водночас Дитятко підняло праву руку в жесті благословення, а в лівій тримає шишку – символ родючості та вічного життя.
Протягом своєї тисячолітньої історії монастир пережив кілька хвиль руйнувань та переслідувань. У 1811 році він був пограбований та підірваний наполеонівськими військами, а під час Громадянської війни в Іспанії (1936 – 1939) чернеча спільнота була змушена покинути абатство, причому 23 ченці прийняли мученицьку смерть за віру. У 1939 році монастир остаточно відновив свою діяльність.
Діва Марія – осердя життя християнина
Після молитви Розарію Папа звернувся з промовою до єпископів, священників, богопосвячених осіб та всіх присутніх вірних. «Стіни цієї святині могли б розповісти нам незліченні історії побожності, вдячності та надії, що розгорталися навколо Матері Божої Монсерратської протягом століть. Вони також стали свідками крові, пролитої з любові до Ісуса Христа. Вони були охоронцями радощів і скорбот, щастя і сліз багатьох вірних, і чули ангельські голоси дитячого хору з найстарішої в Європі хорової школи», – розпочав свій виступ Святіший Отець.
У своїй промові Лев XIV згадав історичний жест свого попередника, Папи Франциска, який приймаючи у 2023 році представників братства Пресвятої Богородиці Монсерратської, подарував їй Золоту Троянду. Тоді Папа наголосив, що перед обличчям Матері в людині пробуджуються найшляхетніші почуття, а сама вона є осереддям життя кожного християнина, збираючи навколо себе мільйони прочан для молитви Розарію.
Лев XIV підкреслив, що Пресвята Діва Марія завжди спонукає до глибокого навернення. Яскравим прикладом цього є святий Ігнатій Лойола, який саме в Монсерраті після нічної молитви склав свою лицарську зброю, розпочавши нове життя на служінні Христу.
Скласти обладунки жорстокого серця
Продовжуючи цю думку, Наступник святого Петра наголосив, що Ісус закликає нас до милосердя, примирення, істини та лагідності, водночас викриваючи приховане насильство в наших словах та вчинках – руйнівний осуд, приниження й агресію. Це внутрішнє насильство часто стає захисними «обладунками», за якими людина намагається сховати власні страхи, рани та біль від перенесеної несправедливості.
«Вдивляймося у Матір Божу Монсерратську, яка показує нам Ісуса як беззахисне дитя, що спочиває на Її колінах, адже тут Вона, поруч зі своїм Сином, закликає нас любити один одного. Складімо сьогодні до Її ніг ті обладунки, які поступово робили жорсткими наші серця», – закликав Папа. Він наголосив, що потрібно благати Марію допомогти нам озброїтись виключно Божою зброєю: правдою, справедливістю, готовністю проповідувати Євангеліє миру, щитом віри, шоломом спасіння та духовним мечем Божого слова.
Турбота про світ без поділів
Святіший Отець окремо звернув увагу на сферу в правиці Діви Марії, яка є знаком її материнської турботи про весь світ. Він зазначив, що Богородиця закликає людство до братерства та єдності, яка здатна подолати будь-які поділи й виключення. «Просімо Марію, Царицю Миру, навчити нас відмовлятися від образливих слів, поспішних суджень, пліток та наклепів. Нехай же ми також навчимося берегти та плекати любов у наших родинах, серед друзів, на робочому місці, у соціальних мережах, у політичних дебатах та в християнських спільнотах, щоб ненависть поступилася місцем надії та миру», – закликав Лев XIV і завершив промову короткою молитвою до Матері Божої Монсерратської.
Музична молитва «Есколанії»
Одразу після промови Святішого Отця відбувся один із найбільш зворушливих моментів зустрічі – літургійний виступ хору Есколанія. Це найстаріша діюча хорова школа хлопчиків у Європі (XIII ст.), чий спів традиційно супроводжує головні урочистості святині. З нагоди візиту Папи хор урочисто виконав рідкісну 8-голосну молитву Salve Regina з ефектом луни, написану бенедиктинцем отцем Жоаном Сереролсом ще у XVII столітті. Одразу після цього, за давньою традицією, «Есколанія» заспівала знаменитий марійний гімн Virolai, створений у 1880 році до тисячоліття віднайдення образу «Моренети» на вірші відомого каталонського поета-священника Жасінта Вердаґера.
Особистий зв’язок Лева XIV з Монсерратом
Візит до цієї марійcької святині має глибоке особисте значення для Святішого Отця. У 1990-х роках, під час місії в Перу, о. Роберт Превост ініціював будівництво храму на честь цієї Богородиці в Трухільйо та став першим настоятелем парафії. Як августинець, що понад десять років очолював свій орден, Лев XIV плекав особливу духовну спорідненість із чернечим життям і Статутом святого Бенедикта – свого часу він навіть перебував у цьому каталонському абатстві на особистих реколекціях.
Джерело: Vatican News
About The Author
