Українська правозахисниця: технології повинні захищати людей

На полях Всесвітньої асамблеї лауреатів Нобелівської премії у Кастель-Ґандольфо, яка завершилася підписанням «Римської декларації за беззбройний та обеззброюючий мир», українська правозахисниця Олександра Матвійчук розповіла Vatican News про необхідність реформування міжурядових організацій та пріоритет людини над технологіями задля зміцнення миру й уповільнення гонки озброєнь.

У той час як війни та конфлікти продовжують спустошувати держави по всьому світу, Олександра Матвійчук, керівниця «Центру громадянських свобод» – організації, що сприяє захисту прав людини та демократії в Україні й яка у 2022 році була удостоєна Нобелівської премії миру, – наголошує на необхідності реформування міжурядових організацій та надання пріоритету людині над технологічним прогресом.

«Ми живемо у дуже буремний час, коли світовий порядок, заснований на Статуті Організації Об’єднаних Націй та міжнародному праві, зазнав краху», – підкреслила вона. На її думку, одним із головних питань сучасного світу є таке: як ми, люди, що живуть у XXI столітті, захищатимемо людину, її життя, свободу та людську гідність? Чи можемо ми покладатися на закон, чи значення має лише брутальна сила? «Ми маємо оцінити роль технологій з огляду на те, як вони відповідають на ці запитання», – зазначила очільниця центру.

Олександра Матвійчук, юристка та правозахисниця, поспілкувалася з Vatican News на полях Всесвітньої асамблеї нобелівських лауреатів з питань штучного інтелекту та ядерної війни. Зустріч відбувалась у «Селищі Laudato si’» в Папських садах у Кастель-Ґандольфо від 14 до 15 липня 2026 р. Понад 200 лауреатів Нобелівської премії, експертів та науковців зустрілися для дискусійних сесій, після чого 16 липня на Капітолійському пагорбі в Римі підписали «Римську декларацію за беззбройний та обеззброюючий мир в епоху штучного інтелекту, ядерної зброї та автономних систем, нових цифрових протоколів і нових моделей цифрового розвитку».

Матвійчук виступила під час сесії, присвяченій темі «Технології на службі людства» та використанню ШІ в системах ядерної зброї. Центр громадянських свобод, зокрема, працює над утвердженням прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ, а також зосередився на документуванні воєнних злочинів з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Більше говорити про людяність і реформувати ООН

На думку української правозахисниці, щоб уповільнити темпи використання ШІ в конфліктах та гонці озброєнь, яка зараз охопила наш світ, ми повинні спочатку переосмислити, що означає бути людиною. «Ми забагато говорили про технології і занадто мало – про людяність», – підкреслила вона.

У цьому контексті Олександра Матвійчук також назвала «дуже важливим документом» енцикліку Папи Лева XIV Magnifica humanitas, присвячену захисту людської особистості в епоху штучного інтелекту. «Я дуже рада, що вона з’явилася в цей час, коли ми не маємо ні правових, ні етичних відповідей, але людство потребує ясності», – підкреслила вона і додала: «Я дуже вдячна Його Святості за те, що він утримує увагу на ролі ШІ та нових технологій сьогодні й у майбутньому».

Другим кроком для зміни того, як ШІ використовується в конфліктах, правозахисниця вважає врегулювання технологій, поки не стало надто пізно. «Іноді у мене складається враження, що ми програємо цю битву, навіть не вступивши в неї», – зауважила Матвійчук. Вона також наголосила, що для підтримання миру в усьому світі необхідна «кардинальна реформа системи ООН».

«Ми не можемо захистити людей від масового насильства, авторитаризму та воєн. Це очевидно не лише для людей в Україні, Судані, М’янмі, Нікарагуа, Венесуелі чи Газі. Це стало очевидним для всіх людей, незалежно від того, де вони живуть», – заявила вона.

Українська правозахисниця додала, що рада можливості зібратися з експертами та інтелектуалами з різних галузей і країн, щоб обговорити ці «нагальні питання, які визначать наше спільне майбутнє». Водночас вона зазначила, що має «помірні очікування» щодо впливу конференції та підписаної ними «Римської декларації», зауваживши, що «все залежатиме від подальших дій».