Католицькі медики Франції: полегшувати страждання, а не вбивати

«Як спадкоємці багатовікової традиції підтримки хворих, ми спрямовуємо наш розум і наші сили на те, щоб піклуватися про тих, хто страждає», – йдеться у зверненні французьких католицьких медиків, які протестують проти евтаназії, яка закріплена у новому законодавстві країни.

Полегшення болю та всебічний супровід хворого замість примусу до позбавлення життя – з таким закликом до влади та суспільства Франції звернулися очільники 150 закладів охорони здоров’я та соціального піклування, які у своїй праці керуються християнськими цінностями. На тлі остаточного ухвалення Національною асамблеєю закону про легалізацію асистованого самогубства та евтаназії у середу, 15 липня 2026 р., керівники медичних установ виступили зі спільним зверненням. Текст заяви опублікувала 28 липня 2026 р. французька католицька газета La Croix.

Покликані берегти життя до його природнього завершення

«Як спадкоємці, разом із багатьма іншими, багатовікової традиції підтримки хворих, ми спрямовуємо наш розум, наші сили, наші серця, наш час та наші інституційні інвестиції на те, щоб піклуватися про тих, хто страждає від самотності, інвалідності чи хвороб», – йдеться у зверненні, яке підписали 150 осіб. Серед них – керівники великих госпітальних комплексів (зокрема лікарень Сен-Жозеф у Парижі, Марселі та Ліоні), очільники профільних асоціацій, а також представники чернечих орденів і згромаджень, які традиційно опікуються хворими. Звернення об’єднало як духовних осіб, так і світських управлінців, які очолюють паліативні центри, хоспіси та заклади для людей із важкою інвалідністю.

У тексті наголошується, що законодавча ініціатива прагне зобов’язати всі медичні заклади, незалежно від їхнього спрямування, допускати проведення летальних процедур у своїх стінах. Медики застерігають, що подібний примус порушує право на відмову з міркувань совісті та спричиняє глибоке «етичне страждання» для лікарів і персоналу. Воно виникає тоді, коли лікарів і персонал, чия місія – оберігати життя до природного кінця, змушують ставати співучасниками дій, що суперечать їхній професійній етиці та статутам установ. Окрім того, підписанти попереджають про небезпечний соціальний наслідок такого кроку: важкохворі люди починають сприймати себе як тягар, а власну смерть – як «користь» для близьких і суспільства.

Можливості сучасної паліативної допомоги

Керівники закладів підкреслюють, що сучасна паліативна допомога має всі необхідні засоби для полегшення найтяжчих фізичних і душевних страждань. Окрім цього, персонал цих закладів дбає про те, щоби «надавати життю сенс» в умовах інвалідності, хвороби чи літнього віку. «Солідарність, підтримка, паліативна допомога та постійні інновації завжди будуть нашою відповіддю», – підкреслюють підписанти.

У тексті звернення лунає заклик до уряду надати медичним закладам більше ресурсів і свободи для розвитку паліативної медицини замість запровадження процедур припинення життя. «Дозвольте нам вільно полегшувати страждання, не допомагаючи завдавати смерті!», – підсумовують підписанти.

Джерело: Vatican News