Бенедикт ХVІ та Папа Франциск про Івана Павла ІІ

Вісім років тому, 2 квітня 2005 року, ввесь світ охопила звістка про смерть Папи Івана Павла II, яку оприлюднив архиєпископ Леонардо Сандрі на площі Святого Петра. Він повідомив, що о 21 годині 37 хвилин «…наш Святіший Отець повернувся в дім Отця». Це було навечір’ я празника Божого Милосердя.

Тисячі віруючих зібралися під вікнами папських апартаментів у Ватикані. Вперше в історії з Папою прощалися спонтанними оплесками, які, як знак поваги і любові до Івана Павла ІІ, лунали і в день його похорону, на який зібрались президенти, прем’єр-міністри, королі й князі, релігійні лідери з усього світу та кілька мільйонів віруючих. Після похоронних богослужінь Папа Римський Іван Павло II був похований в базиліці Святого Петра у Ватикані.

1 травня 2011 року Папа Бенедикт XVI причислив Івана Павла ІІ до лику Блаженних.

Святими Літургіями, молитвами, книгами, виставками, культурними заходами віруючі й невіруючі у всьому світі згадують 2 квітня постать цього великого Папи. Чимало ініціатив проводяться також і в Україні, яку він відвідав 2001 року. Не зупиняється потік прочан біля його гробу в базиліці Святого Апостола Петра у Ватикані.

Під час молитовного чування у першу річницю його смерті Папа Бенедикт ХVІ сказав, що Іван Павло ІІ «залишається присутнім в нашій пам’яті та серця; він продовжує передавати нам свою любов до Бога та людей; спонукувати всіх, а, зокрема, молодь, вірити в добро та не боятися слідувати за Христом. Його вірність та посвята стали ще переконливішими в останні місяці його життя, а його недуга, яку він так відважно переносив, зробила всіх уважнішими до людського страждання, до кожного фізичного та духовного терпіння людини. Надала стражданню гідності та цінності, свідчачи, що людина не є цінною задля своєї ефективності, задля свого зовнішнього вигляду, але, сама собою, тому що створена та люблена Богом. Словами та жестами Іван Павло ІІ не переставав вказувати світові, що людина, яка дозволяє себе обняти Христові, не зменшує своєї людськості, якщо людина пристає до Христа всім серцем, вона ніколи не терпить нестачі чогось. Навпаки, зустріч з Христом вчиняє наше життя багатшим. Ми запрошені прийняти духовну спадщину, яку він залишив, спонукані до пошуку правди, яка єдина здатна заспокоїти потреби нашого серця. Іван Павло ІІ закликає нас не боятися слідувати за Христом, щоб нести всім добру новину Христа, яка є закваскою більш братнього та одностайнішого людства…»

Коли Іван Павло ІІ відійшов до Небесного Отця, Папа Франциск був архиєпископом Буенос-Айреса. Саме Святіший Отець Іван Павло ІІ 1992 року призначив його єпископом, а 2001 року надав йому кардинальську гідність. Під час заупокійного богослуження Хорхе Маріо Берґольйо наголосив, що Папа Іван Павло ІІ був послідовним свідком Господа, який в усьому підчинявся Божій волі. «В часи, коли ми більше потребуємо свідків, ніж учителів, Іван Павло ІІ до останньої миті життя був саме вірним свідком», – сказав тодікардинал Берґольйо.

А з нагоди беатифікації Івана Павла ІІ, відправляючи Святу Месу в катедральному храмі Буенос-Айреса, кардинал Берґольйо підкреслив, що Іван Павло ІІ не мав страху, «бо прожив усе життя, споглядаючи Воскреслого Господа». «Відвага і рішучість, які нам дає Христове Воскресіння, впевненість у тому, що ми прощені Господнім милосердям, усувають від нас страх». «Нехай же і сьогодні в наших серцях звучать слова Ісуса та Блаженного Івана Павла ІІ: «Не бійтесь!», – сказав майбутній Папа Франциск.

Джерело: http://uk.radiovaticana.va