Промова Папи Франциска перед молитвою «Царице Неба» 7.04.2013 (повний текст)

Доброго дня, дорогі брати і сестри!

У цю неділю, яка завершує Октаву Великодня, я знову звертаю до всіх пасхальне побажання зі словами Самого Воскреслого Ісуса: «Мир вам!» (Ів. 20,19.21.26). Це не вітання, і не просто побажання: це дар, навіть більше, той самий дар, який Христос дає Своїм учням після того, як Він пройшов через смерть і пекло. Він дарує мир, як обіцяв: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам» (Ів. 14,27). Цей мир є плодом перемоги Божої любові над злом, плодом прощення. І це саме так: істинний, глибокий мир виходить з досвіду осягнення милості Божої. Сьогодні неділя Божого Милосердя, день встановлений з волі блаженного Івана Павла II, який закрив очі для цього світу якраз напередодні цього свята.

Євангеліє від Івана повідомляє нам, що Ісус двічі з’являвся апостолам, що переховувалися у Світлиці: перший раз – увечері в день воскресіння, і цього разу не було Томи, який сказав: якщо я не побачу і не доторкнуся, не повірю. Другий раз – вісім днів потому, коли був також Тома. І Ісус звернувся саме до нього, щоб він подивився на рани і до них доторкнувся, і Тома вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» (Ів. 20,28). Тоді Ісус сказав: «Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували!» (р. 29). І ким же були ті, хто, не бачивши, увірував? Інші учні, інші чоловіки і жінки Єрусалима, які, не бачивши воскреслого Ісуса, увірували в свідчення апостолів і жінок. Ось воно, найважливіше слово про віру, його можна назвати блаженством віри. «Блаженні, котрі не бачили й увірували», – це блаженство віри. У всі часи і всюди блаженні ті, хто через Слово Боже, яке проголошує Церква і засвідчують християни, вірують, що Ісус Христос є любов’ю втіленого Бога, що Він є втіленим милосердям. І це правда для кожного з нас!

Разом зі Своїм миром Ісус дарував апостолам Святого Духа, щоб вони могли поширювати у світі прощення гріхів, – те прощення, яке може дати лише Бог, і яке коштувало Йому Крові Сина (пор. Ів. 20,21-23). Церква послана воскреслим Христом звіщати людям прощення гріхів, і давати цим зростати Царству любові, сіяти мир в серцях, щоб він затверджувався також у взаєминах, в суспільствах, в інститутах. І Дух Воскреслого Ісуса проганяє страх із серця апостолів і спонукає їх вийти зі Світлиці, щоб нести Євангеліє в світ. Нам теж треба сміливіше свідчити про віру у Воскреслого Христа! Ми не повинні боятися бути християнами і жити по-християнськи! Ми повинні мати цю мужність йти і проповідувати Воскреслого Христа, тому що Він є нашим миром, Він зробив цей мир Своєю любов’ю, Своїм прощенням, Своєю кров’ю, Своїм милосердям.

Дорогі друзі, сьогодні у другій половині дня я відправлю Євхаристію в базиліці св. Івана на Латерані, яка є Катедрою Єпископа Риму. Помолімося разом до Діви Марії, щоб Вона допомогла нам, Єпископу і Народу, йти у вірі й любові, завжди впевненими в милосерді Господа, що Він завжди чекає нас, любить нас, простив нас Своєю кров’ю, і прощає нас кожного разу, коли ми йдемо до Нього просити прощення. Маймо надію на Його Милосердя.

Джерело: http://popefrancis.org.ua